У 2021 році на Хмельниччині на включення до програми Президента «Велика реставрація» можуть претендувати 4 об’єкти культурної спадщини.
Ймовірно, що попри усі сподівання санаторій, який розташований у стінах палацу, таки закриють. Що ж буде далі з цією історичною пам’яткою? Чи не перетвориться палац на чергову руїну?
Ми нарешті маємо зрозуміти, що наше сьогодні обумовлене нашим вчора, а наше завтра народжується сьогодні; що майбуття нашої держави залежить лише від нашої небайдужості і наших зусиль
Завдяки Ірині Пустинніковій, відомій також як Blacky Kamienczanka, багато пам’яток архітектури вийшли із забуття.
Під час експедиції Vdalo.info польськими замками найбільше враження на нас справили креативність та різноплановість заходів, які відбуваються у середньовічних мурах.
Але замки – це не лише історична пам’ять та економічні перспективи для регіону. Громадський рух та порятунок замків – ще один цікавий аспект, на якому ми б хотіли зупинитись детальніше.
Замок «Сент-Міклош» у селищі міського типу Чинадійово Закарпатської області відомий туристам як свідок однієї з найдраматичніших історій кохання в Європі.
Третій за розміром замок у Польщі (після Мальборка і Вавеля) – величний замок Ксьонж у Нижній Селезії – це не лише пам’ятка архітектури, але й приклад успішної бізнес-моделі.
«Символ Польщі», «Королівський замок», «Центр політичної і духовної влади», «Один із семи чудес Польщі» - усі ці вислови у різних варіаціях називають Вавельський замок у Кракові.
Замок у мальовничому польському містечку Болькув – гарний приклад співпраці 5-ти тисячної громади міста та дирекції замку, що дозволяє понад 20 років поспіль проводити тут один з найвідоміших у Європі фестивалів готичної рок-музики «Castle Party».
Мошненський замок вважається найбільш незвичайним в Польщі. Він істотно відрізняється від інших замків, які на території країни зустрічаються ледь не на кожному кроці.
Vdalo.info продовжує досліджувати тему «Замки та палаци України: ключ до економічного та культурного розвитку регіону в контексті євроінтеграції України».
«Самчики: місця вистачить для всіх» та «Замок князів Острозьких: як ми сіли і заплакали над Случчю та Ікопоттю»
«Меджибізька фортеця: чужа навіть для своїх» та «Сутківці: невдала реставрація та відсутність інфраструктури»
