Самоокупність замку – реальність, яку доводить польський замок Ксьонж

Третій за розміром замок у Польщі (після Мальборка і Вавеля) – величний замок Ксьонж у Нижній Селезії – це не лише пам’ятка архітектури, але й приклад успішної бізнес-моделі.

Тут навчились не чекати на допомогу, а заробляти гроші власними силами. Проте роблять це у Ксьонжі дуже елегантно і зі смаком, не порушуючи загальної атмосфери казки, яка панує на території замку.

Розташований на скелі, що оточена урвищем, замок Ксьонж усім своїм виглядом демонструє незалежність, у тому числі й фінансову. Так, дирекції Ксьонжа вдалось вивести замок на самоокупність, про що більшість замків та палаців навіть у Європі можуть лише мріяти.

Звичайно, масштабні реставраційні роботи фінансуються переважно за кошти ЄС, як, наприклад, ремонт даху та реставрація третього поверху, на яку було виділено 50 мільйонів євро, – розповідає Vdalo.info керівник відділу міжнародних зв’язків Метт Микитишин. – Але заробітна плата працівників замку, комунальні послуги та інші витрати – тут замок справляється самостійно.

Цікавий факт. 100 років тому, коли у Ксьонжі мешкав Ганс Генріх XV Хохберг та його дружина княгиня Дейзі, замок обслуговувало близько 500 осіб. Сьогодні тут працює лише 70 працівників, включаючи наукових працівників, екскурсоводів, садівників та прибиральників.

До речі, Хохберг-Пщиньскі – одна з найвпливовіших та найбагатших родин Німецької імперії, володіла замком з 1509 і аж до 1941 року, коли його конфіскували нацисти. Родина не підтримувала Гітлера: на початку Другої світової війни старший син Дейзі та Генріха служив в англійській армії, молодший – був офіцером польських ВПС. Рейх розцінив це як зраду.

Проте підприємницька жилка родини Хохбергів, здається, буквально просочилась у стіни замку. Сьогодні відділ маркетингу та організації заходів у Ксьонжі називають серцем замку. Щодня 9 чоловік, які працюють у цьому відділі, роблять усе можливе, аби кількість туристів у Ксьонжі постійно зростала.

Багатоманітні заходи, розраховані на різні вікові категорії, проходять у Ксьонжі буквально кожного місяця.

Фото зі сторінки замку в Facebook

Наймасштабніший з них – фестиваль квітів та мистецтва, який відбувається у травні вже 30 років поспіль. Флористи з усієї Польщі та інших країн Європи прикрашають замок розкішними квітковими композиціями. Окрім того, під час фестивалю звучить класична музика, проходять поетичні читання.

Фото зі сторінки замку в Facebook

За три фестивальні дні замок відвідує близько 40 тисяч туристів, у той час, як за рік – близько півмільйона, – зазначає Метт Микитишин.

Також на території замку розташовано три готелі та п’ять ресторацій.

Ми орієнтувались на туристів з різним достатком, щоб кожен зміг дозволити собі не тільки смачно поїсти у замку, але й залишитись на ніч, – розповідає наш співрозмовник.

Два готелі знаходяться в оренді, а один – в безпосередньому управлінні замку, точніше, компанії, спеціально створеної для обслуговування усіх комерційних заходів у Ксьонжі. Це, до речі, дуже цікава практика, адже в Україні у керівництва замків часто виникають проблеми саме з юридичним оформленням оренди приміщень та інших платних послуг, які могли б надаватись на території пам’ятки архітектури.

Ніч у готелі серед замкових мурів на двох коштує від 200 злотих (1400 грн) за добу. А от переночувати в апартаментах княжни Дейзі коштуватиме 480 злотих (3 360 грн).

Княжна Дейзі, яка, до речі, була тіткою Вінстона Черчілля, – остання законна власниця замку. У 1941 році нацисти, як ми вже згадували, конфіскували замок і вирішили розмістити тут резиденцію Гітлера. Замок почали перебудовувати, але – не встигли. Зате встигли знищити оригінальні інтер’єри, вивезти бібліотеку і галерею. Через три роки прийшла Червона Армія і зруйнувала те, що не встигли німці: в Ксьонжі облаштували казарми.

Проте легенди про потяг із золотом Гітлера та намисто з перлин княгині Дейзі, в якому вона, ймовірно, була похована, ще більше підсилюють інтерес туристів до міста Валбжих та розташованого тут замку Ксьонж. Не дивно, що цього року у замку планується масштабне відкриття підземель та лабіринтів, побудованих нацистами, а також презентація тематичного екскурсійного маршруту.

Загалом Валбжих славиться чотирма основними атракціями: замком Ксьонж, розкішною оранжереєю, старою копальнею та музеєм порцеляни. Для відвідування цих об’єктів запроваджений єдиний квиток, який коштує 41 злотий  (287 грн) та діє протягом року. Це ще один дієвий механізм збільшення доходів та привід для туристів повернутись у Валбжих знову.

Також розкішні зали Ксьонжа готові радо приймати не лише туристів, але й організаторів конференцій, виставок, презентацій, весільних церемоній. І якщо ми говоримо про організацію конференцій, то йдеться не про стільці та проектор з екраном, а сучасний конференц-центр, оснащений усіма необхідними мультимедійними засобами.

А можна взяти замок в оренду на вечір? І скільки це буде коштувати? – запитуємо ми.

Звичайно, можна. А от ціна буде залежати від багатьох нюансів. До речі, якщо мова йде про соціальний чи благодійний проект, Ксьонж завжди готовий допомогти в організації такого заходу безкоштовно або за символічну плату, – розповідає Метт Микитишин.

Заробляти гроші своїми силами, а не чекати допомоги від держави або меценатів – таким шляхом ідуть замки по всій Європі. Уряд швидше виконує контролюючу функцію.

Щоб елементарно забити цвях в стіну замку, необхідно отримати погодження, – каже Метт Микитшин. – І це правильно. А от розраховувати, що хтось зверху повинен нам допомагати – це пережиток Радянського Союзу, від якого Польща також була змушена поступово відходити.

Отож, замок Ксьонж у Валбжиху цілком спростовує теорію, що пам’ятка архітектури не може покривати видатки на своє утримання, а її розвиток цілковито залежить від волі державних чиновників.

Підписавшись на сторінку замку у Facebook, ви здивуєтесь кількості пропозицій, які отримує турист мало не щодня. За кожною такою пропозицією, за кожним захопленим відгуком стоїть щоденна робота великої команди спеціалістів, яка робить замок Ксьонж дійсно гідним своєї назви, адже Ксьонж у перекладі означає «Князь». І так вже склалось історично, що за цим титулом у замку стоїть не манірність і розніженість, а важка, наполеглива праця.

***

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

***

Читайте також: 

Менше бюрократії, контролю та податків – рецепт успіху для українських замків від Вавелю.

Замок Болькув: як економічна вигода перемогла страх перед невідомістю

Замок 99-ти веж: як заробляє та залучає туристів один з найефектніших замків Польщі

Майбутнє замків України: настав час концесії та приватизації?

Замки і палаци Хмельниччини: дороговказ є, повний вперед. Частина 1

Замки і палаци Хмельниччини: дороговказ є, повний вперед. Частина 2

Як Кам’янець-Подільський замок підбирає ключик до економічного замка

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Євгенія Соловська, Дмитро Шеремета, © Vdalo.info

Поділитися з друзями:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: