Замки і палаци Хмельниччини: дороговказ є, повний вперед. Частина 2

Продовжуємо цикл матеріалів про потенціал та реалії замків і палаців Хмельниччини. У першій частині ми проаналізувати стан справ у Меджибізькій фортеці та Покровській церкві-фортеці у Сутківцях.

Під час другого дня подорожі Vdalo.info завітало у село Самчики та сусідній Старокостянтинів.

Самчики: місця вистачить для всіх

Ми звикли, що історичні об’єкти відвідують переважно туристи. Але задіяти місцеве населення – важливий крок для збереження замків та палаців, адже люди ніколи не будуть берегти те, що не є для них дорогим.

Палацово-парковий ансамбль «Самчики», який розташовується у передмісті районного центру Старокостянтинів, – улюблене місце відпочинку не лише мешканців Самчиків, а й сусідніх сіл.

Експерти відносять ансамбль до найкращих пам’яток української маєткової культури ХVIII-XIXст: майже 19 гектарів «зеленої» території на близько 1600 мешканців – дійсно, місця вистачить і туристам, і жителям навколишніх населених пунктів. Особливу увагу у «Самчиках» приділяють цікавим заходам для дітей та молоді – тих, хто в майбутньому здатен «вдихнути» нове життя у замки та палаци.

Писанка розписана у техніці відомого самчиківсього розпису

З цією митою тут проходять різноманітні мистецькі та етно-фестивалі, концерти, виступи поетів. У свята працює містечко майстрів.

Зараз разом з експертами з Хмельницького готуємо грантову програму для відновлення у Самчиківському палаці традиційних класичних балів. Це дасть змогу підвищити культурний рівень населення та залучити потенційний інвесторів і туристів, – розпочинає очільник Державного історико-культурного заповідника «Самчики» Богдан Пажимський, який хоч і гордо називає себе польським шляхтичем, все ж носить на шиї срібний герб України. Родина Пажимських опікується заповідником вже друге покоління.

Наша мета – не просто зберегти палац, а розвиватися. Кількість відвідувачів та прибуток у нас щороку йде вгору. Планую, що у 2018 році заповіднику вдасться заробити 220 тисяч гривень. У той час як минулого року заклад отримав 168 тисяч чистого прибутку, – розповідає Богдан Пажимський про економічний бік розвитку туризму у Самчиках.

З бюджету Хмельницької обласної ради «Самчики» минулого року отримали 882 тисяч гривень. З цих коштів 10 тисяч витратили на закупівлю музейних експонатів, ще 40 тисяч на оновлення експозицій залучили із власних коштів заповідника. Решта – утримання працівників та комунальні платежі.

Водночас, Пажимський визнає, що покращення економічних показників залежить також від розвитку інфраструктури та вдалої промоції.

Він вважає, що відкриття бодай невеличкого мотелю чи хостелу дозволило б залишати туристів у регіоні, тим паче що в центрі селища ще з радянських часів стоїть напівзруйнований готель.

Є турист – є життя. Переконаний, вони дали б поштовх для розвитку малого бізнесу, адже наш населений пункт потребував би також додаткових магазинів, сувенірних кіосків та інших туристичних атракцій, – додає Пажимський.

Наразі на території паркової зони працює лише один приватний підприємець, який реалізує страви домашньої кухні та напої.

У самих же Самчиках нещодавно відкрилося перше арт-кафе, яке оздобив один з місцевих майстрів. За словами власника закладу, гості арт-кафе зможуть не тільки смачно поїсти, а й дізнатися про історію Самчиківського розпису.

Попри проблеми з інфраструктурою, керівництво заповідника намагається власними силами популяризувати Самчики.

На об’єктах палацово-паркового ансамблю останніми роками проходили зйомки декількох популярних кінофільмів. Гроші, які платять кіношники, звичайно, невеликі. Але реклама музею на центральних українських телеканалах того вартує. Зізнаюся, що після виходу серіалу «Зачароване кохання» у нас були туристи, які спеціально приїжджали, аби побачити красу Самчиків. І не розчарувалися, – з гордістю розповідає Богдан Пажимський.

Також працівники заповідника власноруч виготовляють і розповсюджують сувенірну продукцію: буклети українською та англійською мовами, магніти, туристичні довідники та брошури.

Замок князів Острозьких: як ми сіли і заплакали над Случчю та Ікопоттю

Відсутність інфраструктури та належного розуміння, які переваги надає населеному пункту наявність замку чи палацу, – спільні проблеми не лише для селищ, але й для міст Хмельниччини.

Замок князів Острозьких (ХVI ст.) у Старокостянтинові знаходиться у мальовничому місці, де зливаються річки Случ та Ікопоть. Але розкішні краєвиди та дивовижна історія не рятують пам’ятку архітектури від елементарної байдужості.

На території замку немає навіть вбиральні, експозиційні зали – хаос із експонатів та будівельного матеріалу, що може в будь-який час впасти на голову відвідувачам. І це при тому, що ще у 2010 році Старокостянтинів було включено до списку «Міст пріоритетного втручання» в рамках пілотного проекту Ради Європи «Реабілітація культурної спадщини історичних міст».

Зате сьогодні на території заповідної зони поблизу резиденції князів Острозьких та Свято-Троїцького храму облаштували міський пляж з усіма відповідними «атракціями». Більший попит?

Але у замку не здаються. Участь у проекті Ради Європи, яка надавала технічну та експертну допомогу, мала певний результат.  Промоція замку дозволила залучити нову аудиторію та розповісти про резиденцію Острозьких на широкий загал.

Варто було привернути до замку увагу, як його облюбували організатори фестивалів та інших культурних заходів: тут проходять пленери керамістів та тематичні зліти байкерів, зустрічаються лицарі та інші представники середньовічної культури. Упродовж року проходять презентації, виставки, майстер-класи.

Вид на млин (1905 рік)

На початку 2018 року у Старокостянтинівському замку відбулась зустріч з заслуженим архітектором України Вадимом Лук’янченком, науковим співробітником Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Оленою Шикун та автором проекту реставрації замку, архітектором інституту «УкрНДІпроектреставрація» Ігорем Яковлєвим.

За результатами зустрічі заплановано зробити корегування проекту реставрації замку, провести державну експертизу та розпочати проведення реставраційних робіт.

***

Напрямки розвитку для замків та палаців Хмельниччини підказує європейський досвід. І перше, що ми маємо усвідомити – це не лише об’єкти, які потребують зберігання та реставрації, а потужний ресурс місцевої громади. Розкрити його потенціал можна за рахунок приваблення різних верств населення, розвитку подієвого туризму, різнобічної наукової роботи та розвитку інфраструктури.

Під час мандрівки ми побачили, що туристичний автомобіль під назвою «Хмельниччина» рушив з місця та набирає швидкості, але поки що на першій передачі, з острахом от-от зупинитись. Тому важливо,  щоб водії з владних адміністрацій та заповідників не збавляли обертів, використовуючи найкращий досвід туравтівок з європейськими номерами. Віримо також, що громадянське суспільство з часом також відгукнеться на нові «правила» на туристичних дорогах.

Тож, переключаємось на другу передачу і тільки вперед!

Фото: Vdalo.info

***

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

***

Читайте також:

Як Кам’янець-Подільський замок підбирає ключик до економічного замка

Замки і палаци Хмельниччини: дороговказ є, повний вперед. Частина 1

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Євгенія Соловська, Дмитро Шеремета, © Vdalo.info

Як ви оцінюєте дану подію?

15
0

Поділитися з друзями:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: