Менше бюрократії, контролю та податків – рецепт успіху для українських замків від Вавелю

«Символ Польщі», «Королівський замок», «Центр політичної і духовної влади», «Один із семи чудес Польщі» – усі ці вислови у різних варіаціях називають Вавельський замок у Кракові. Поляки з гордістю розповідають про символізм Вавелю та важливе значення для власної ідентичності.

Про королівський замок на березі річки Вісла написано десятки статей і туристичних заміток. Vdalo.info, у рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», приїхало у Краків, щоб подивитися на замок під іншим кутом.

Які інноваційні підходи застовуються для залучення туристів, як раціонально використати експозиції та новітні технології, які є можливі варіанти вирішення проблем українських замків. Це були основні питання, з якими Vdalo.info звернулося до заступника директора музейних колекцій Вавельського замку Єжи Петруса.

«Повірте, немає надзвичайних практик для залучення туристів. Ми розвиваємо сайт, проводимо промоцію замку в інтернеті, краківські науковці популяризують регіон на конференціях та у своїх книгах. Проте, найголовніша рекомендація – face to face. Якщо туристу сподобався зовнішній вигляд замку, експозиції, ставлення техпрацівників, – то він обов’язково розповість про це своїм друзям та знайомим. Це і є найкраща реклама. Гадаю, українські колеги теж прагнуть досягти такого результату», – розпочинає розмову пан Петрус.

Єжи Петрус – заступник директора музейних колекцій Вавельського замку

Стосовно впровадження сучасних технологій, то тут музейник категоричний:

Це псує антураж.

Щоправда, під час тимчасових виставок дирекція не забороняє використовувати спецтехніку. Зокрема, наразі у Вавелі діє експозиція, що демонструє процес відновлення одягу та старовинних речей.

У цьому випадку використовуються монітори, щоб показати усі етапи реконструкції. Лише таким чином відвідувачі можуть зрозуміти всю суть та масштаби роботи експертів, – пояснює Петрус.

Також фактично у всіх залах королівського замку розміщені міні-кондиціонери та інші спецтехнічні засоби для створення комфортних умов для туристів.

Інформаційний центр

Ще однією відмінністю Вавеля від більшості замків є те, що у експозиційних залах заборонено проводити фотозйомку. Дирекція та екскурсоводи пояснюють, що спалах може негативно позначитися на об’єктах та заважає іншим відвідувачам.  Водночас, це можна назвати ще одним кроком для залучення потенційних туристів, адже світлини не «зливають» в інтернет, таким чином заохочуючи особисто відвідати об’єкт.

Про фінансовий бік роботи замку Єжи Петрус говорить неохоче, намагаючись упродовж усієї розмови оминати конкретні цифри: «Ми «відбиваємо» свої витрати на 50%. Решту коштів покриває бюджет міста та воєводства, а також гранти Європейського Союзу».

Черга за квитками

Але далі у розмові заступник директора все ж визнає, що історичний комплекс переважно заробляє від надходжень за вхідні квитки та екскурсії (у Вавелі вхід до кожного об’єкту має окрему плату), проведенні вистав, заходів та друкованій продукції.

На території комплексу працюють декілька затишних кав’ярень

Пан Петрус пояснює, що для країн-членів ЄС існує багато грантових програм для розвитку та збереження історичної спадщини.

«Головне – бажання, – додає музейник. – Достатньо одного співробітника музею навчити писати грантові програми, і у вас буде значний шанс на успіх, адже перемагає не ім’я, а ідея».

Єжи Петрус розповідає, що в Україні він відвідував замки у Кам’янці-Подільському, Жовкві, Збаражі та Підгірцях.

«Музеї і, тим паче, замки – це річ коштовна. В Україні є знакові пам’ятки, але вони вимагають капіталовкладень. Попри те, що Вавель отримує значне фінансування, я б на запитання «Що треба для успішного функціонування замків?» все ж відповів би: Три речі – гроші, гроші, гроші. На щастя, в Європі розуміють, що історію необхідно берегти і вкладати у цю галузь кошти», – додає він.

Все ж пан Петрус запевняє, що в Європі є усвідомлення того, що в Україні йде війна, тому замки і музеї, прогнозовано, відійшли на другий план.

Це об’єктивний фактор, який ускладнює ситуацію. І все ж, варіанти з європейськими грантами не варто залишати без уваги. Хоча, якщо чесно, в Україні ця ділянка є проблематичною, – додає профільний експерт.

За словами Петруса, аналізуючи співпрацю із українськими об’єктами, він може виділити головні недоліки української системи: «Дві найважливіші проблеми, які заважають Україні вигравати гранти та писати спільні з європейськими замками проекти, – бюрократія та податки. Для Європейського Союзу не зрозуміло, чому, окрім грантів, необхідно платити великі податки. Ми ж і так готові вам допомагати! Необхідно усвідомити, що ЄС не може платити за вас податки. Інша проблема – бюрократія. До прикладу, в Польщі не міністр культури ухвалює кожне рішення, а дирекція музею».



Також Єжи Петруса, з-поміж іншого, обурює в Україні й те, що музеї вимагають плату за розміщення експозицій: «Навіть Лувр у Парижі оплачує лише транспортування та забезпечує збереження об’єктів. Ніхто не просить гроші за те, щоб виставити вашу експозицію. На жаль, в Україні ця проблема існує. Раджу змінити підхід, адже в розширенні експозиційних виставок та залученні нових відвідувачів має бути зацікавленим, передусім, сам музей».

Підсумовуючи, Єжи Петрус радить Україні змінити підхід до трьох ключових компонентів:

Менше бюрократії, менше контролю, менше податків». «Гадаю, – наголошує він, – це спрацює. У Вавелі, принаймні, запрацювало.

***

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

***

Читайте також: 

Замок Болькув: як економічна вигода перемогла страх перед невідомістю

Замок 99-ти веж: як заробляє та залучає туристів один з найефектніших замків Польщі

Майбутнє замків України: настав час концесії та приватизації?

Замки і палаци Хмельниччини: дороговказ є, повний вперед. Частина 1

Замки і палаци Хмельниччини: дороговказ є, повний вперед. Частина 2

Як Кам’янець-Подільський замок підбирає ключик до економічного замка

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дмитро Шеремета, Євгенія Соловська, © Vdalo.info

Поділитися з друзями:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: