Російські колони прагнули замкнути кільце навколо Києва: спогади кадрового офіцера
Повномасштабне вторгнення кадровий оф іцер Федір устрів у лавах 48-ї інженерної бригади на посаді заступника командира одного з батальйонів і одразу вирушив на захист столиці.
«Я вважаю, що операція з оборони Київщини була важливою. Саме вона стала першою успішною операцією й показала: у противника не все йде за планом. І нам треба робити свою справу», – розповідає військовий.
Випускник К-ПВІІ, офіцер, який свого часу залишив службу, але 2015-го повернувся за мобілізацією. Служив у складі 53-ої ОМБр, а потім – 48-ої інженерної бригади на посадах від командира маскувального взводу до заступник командира батальйону.
25 лютого у складі групи рухомого загону загородження військовий вирушив на Київщину. Бровари – точка базування, звідти – щоденні виїзди: Ірпінь, Мощун, підступи до столиці та інші населені пункти. Місія інженерів – зупинити колони росіян, що сунули на Київ.
Мощун та бойова робота інженерів
«Першу задачу із встановлення протитанкових мінних полів під Ірпенем завершили дуже швидко. Загалом виконували задачі з мінування і недопущення просування противника на встановлених рубежах. Оскільки ворог колонами стрімко просувався в бік столиці, ми займалися мінуванням», – ділиться спогадами майор.
Робота без пауз. Щоденні задачі надходили від 72-ї ОМБр, до якої були прикомандировані інженери. Надовго запам’ятається Федору 8 березня 2022 року.
«Ворог намагався прорватися в Київ через Мощун. 7 березня до 22.00 ми виконали одну задачу і одразу були направлені на точку збору. Там я отримав наказ: встановити чотири протитанкові мінні поля. Що ми і виконали».
Друга задача -вузол загородження – залишилась на ранок. Але ранок уже означав відкрите поле та повну видимість для ворога.
«Це була дуже серйозна операція… дуже тяжкий, насичений день».
Російські колони, що розтягнулися на десятки кілометрів, сунули з двох напрямків. Вони прагнули замкнути кільце навколо Києва. Але не замкнули.
«Завдяки блискуче виконаній мощунській операції ворог отримав по зубах і накивав п’ятами».
Інженери на той час мали три ЗІЛи з мінозагороджувачами та комплекти протитанкових мін у кожній машині. ТМ-62 – ось, що зупинило ворожу техніку. Мінні поля, вузли загороджень, групи мін – усе це зламало плани противника.
Пригадуючи березень 2022-го, військовий зізнається, що деякі події нагадували кадри з фільму:
«Швидко встановили «сюрпризи», застрибнули в автівку та натиснули на газ. І буквально через п’ять секунд прилетіла мінометка в те місце, звідки ми щойно стартували. А коли почалися повітряні бої… це було щось гамірне, немов кадри з «Термінатора 3». Над нами все літало, а ми себе відчували дуже маленькими і вразливими».
Але зупинятися – не варіант.
«Ми були вмотивовані. Професійно виконували задачі, адже розуміли, що іншого шансу може не бути. Треба все швидко встановити і відійти».
Спротив українців і визнання заслуг
Окрема історія, яка зворушила кадрового офіцера – це звитяга українців.
«Місцеві брали до рук зброю та діяли як партизани: гальмували просування ворога, виводили з ладу техніку, допомагали ЗСУ. Інші, котрі не воювали напряму, годували, зігрівали, підтримували. Коли наша колона їхала на завдання, люди молилися і це відчувалося. Пам’ятаю, як ми встановлювали загородження і приїхала машина з піцею. Не забудуться і відчинені двері магазинів, які без зайвих питань давали необхідне – від одягу до акумуляторів. Росіяни не очікували такого спротиву. Думали, що їх зустрічатимуть хлібом-сіллю, натомість в хід пішли коктейлі Молотова».
За оборону Київщини Федір отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Після Київщини офіцер перевівся до 143 ОНТЦ «Поділля». Сьогодні він передає досвід тим, хто піде виконувати бойові задачі.
У складі Центру розмінування двічі їздив на Донеччину. Важкі задачі, мінування об’єктів, руйнування шляхів, створення загороджень.
І поранення: дрон влучив в автомобіль, яким їхали сапери. Із п’ятьох в екіпажі, троє — поранені, але живі.
«Із появою дронів розпочався інший етап війни – складніший. Таке враження, що бачать тебе всі, а ти нікого».
