Подвиг героїв з Поділля: Квасного та Шиманського. Зупинили наступ на Київ ціною власного життя
25 лютого 2022 року ситуація на підступах до Києва була критичною. Російські війська захопили Гостомель і Бучу, а їхні колони техніки рвалися до столиці. На шляху ворога стояла річка Ірпінь. Стратегічне завдання підірвати міст у районі села Горенка отримала група саперів в/ч А0853 (зараз 70-та окрема бригада підтримки ЗСУ).
Під обстрілами та в умовах дефіциту часу сапери заклали тротил. Командир взводу, 22-річний Захар Квасний з Кам’янця-Подільського, та досвідчений воїн Роман Шиманський з Вінничини залишалися на підривній станції до останнього. Захар Квасний прийняв рішення додати ще сто метрів проводу, щоб відвести людей подалі.
Коли ворожа колона (БТРи, КамАЗи з ОМОНом та спецпризначенцями) вже влітала на міст, пролунав вибух. Міст було знищено, а ворог опинився у пастці під вогнем українських захисників.
Їхній побратим сержант Олександр Дубчак, який встиг відбігти на позицію й чудом залишився живим, пригадує, як побачив, що старший лейтенант Квасний та молодший сержант Шиманський ще стрибають з греблі, падають і буквально заповзають до очерету під градом ворожого вогню…
Понівечене тіло Захара Квасного знайшли військові вже під час боїв за звільнення Гостомеля, а рідні – 6 березня 2022 року в одному з моргів Києва. Тіло Романа Шиманського знайшли 2 березня 2022 року.
Ціною свого життя військові змінили без перебільшення хід історії. Росіяни так і не пройшли до південно-західних районів Києва (Пущі-Водиці, Виноградаря). Наприкінці квітня наші війська звільнили від російських військ усі населені пункти на правобережній частині Київської області.
Пам’ять про подвиг
Попри те, що петиції про присвоєння Захару Квасному та Роману Шиманському звання Героя України набрали понад 25 тисяч голосів, у 2025 році експертна група при Президентові відмовила у цьому, мотивуючи рішення їхнім посмертним нагородженням орденом «За мужність» III ступеня ще у квітні 2022 року.
Наше завдання – пам’ятати імена Героїв. Вони подарували нам шанс на свободу та віддали за це найдорожче – власне життя.