Схоже, «слуги народу» остаточно побили горщики з міським головою Кам’янця-Подільського Михайлом Посітком, чим остаточно розвалили недієздатну коаліцію. І якщо частина депутатів від «Слуги народу» фактично з самого початку не приховувала опозиційних настроїв до мера, то восени група «розкольників» очолила фракцію та увійшла в активне протистояння з Посітком.
Останнім Рубікон перейшов нардеп-«слуга» Ігор Марчук: вони з Посітком ще з часів передвиборчої кампанії активно підтримували один одного, проте вже 12 листопада цього року Марчук вперше відкрито розкритикував міського голову від «Свободи».
То яка ж чорна кішка пробігла між вчорашніми союзниками, як змінилася їхня риторика та чи готуватися Кам’янцю-Подільському до імпічменту або перевиборів.
«Відбулося! Кам’янець-Подільський отримав шанс на відродження!», – так 27 листопада 2020 року Марчук прокоментував результати виборів міського голови Кам’янця-Подільського, на яких перемогу здобув Посітко.
Під час виборчої кампанії і до міської ради, і за рік до цього на виборах до парламенту, «слуга» Ігор Марчук та «свободівець» Михайло Посітко активно використовували протистояння з Володимиром Мельниченком, якого називали представником «старої системи». Вибори пройшли, проте прізвище Мельниченка не стало звучати рідше. Тепер же екснардепу приписують вплив на депутатську групу «Ми кам’янчани», в яку увійшли чотири фракції та яка повністю співзвучна з назвою громадської організації Мельниченка.
Посітко та його соратники відкрито звинувачували Мельниченка та стару владу у «саботажі» та небажанні налагодити в раді конструктивну роботу, а Марчук натякав, що реванш не пройде, хоча після виборів його риторика стала більш виваженою.
Першим «слугою» у міськраді, який відкрито виступив проти Посітка та почав розвал коаліції, – Сергій Самсонюк, якого опозиція бачила кандидатом на посаду секретаря міськради.
Як відомо, на початку каденції троє із восьми «слуг народу», які пройшли у раду за списками президентської політсили, не увійшли до однойменної фракції – Сергій Ведерніков, Сергій Самсонюк та Андрій Бойко. Натомість вони утворили депутатську групу з назвою «Слуга народу».
Взимку минулого року Ведерніков навіть заявляв, що його «ніхто так не принижував, як Марчук. Навіть Партія регіонів».
Сергій Ведерніков
Обласне керівництво намагалося втихомирити «розкольників», Марчук публічно просив Самсонюка припинити «ганьбити політичну силу та повернутись до конструктивної роботи».
Проте, позиція обласної організації «Слуги народу» змінилася. Партія вдруге за рік розпустила фракцію та вже колишні «розкольники» стали лідерами фракції у міськраді. За інформацією джерел, саме Самсонюк найбільше приклався до відновлення співпраці з обласною організацією на чолі з нардепом Сергієм Мандзієм.
Сергій Самсонюк та Сергій Мандзій на відкритті офісу «Слуги народу» у Кам’янці-Подільському, вересень 2021 року. фото: ze2019khm
«Наші депутати у Кам’янці-Подільському часом знищують наш електорат. Так, часті зміни керівництва фракції можуть ще більше погіршити ситуацію, але ж потрібно щось робити?! Саме тому обласний осередок так часто втручається у ситуацію», – розповів Vdalo.info один зі співрозмовників у Хмельницькій обласній «Слузі народу».
Ймовірно, заступництво народного депутата та голови обласного осередку партії «Слуга народу» Сергія Мандзія змусило Ігоря Марчука піти на співпрацю з Самсонюком і Ко.
Депутати Сергій Самсонюк та Світлана Лень на одній із сесій міськради
«Ми з Сергієм Леонідовичем (Ведерніковим) перегорнули сторінку відносин для спільної надмети – розвитку нашої громади», – пояснив Vdalo.info нардеп Марчук.
Налагодивши діалог з колишніми опонентами у партії, Марчук публічно відзвітував про зустріч з очільниками фракцій, які входять у групу «Ми кам’янчани».
«У будь-якому конфлікті немає тих, хто виключно правий, а хто навпаки. Без сумніву, помилки є з обох сторін і про це потрібно вчитись відкрито говорити й бажано не «навішуючи ярлики». Кінець кінцем, основним завданням будь-якого порядного політика є покращення добробуту громадян, які його обрали і які проголосували за інших кандидатів», – написав нардеп у Facebook 4 листопада.
Саме після розмови з групою «Ми кам’янчани» Марчук почав міняти риторику та просувати ідею обрання секретаря міськради, на якій наполягають опозиційні депутати.
Чому посада секретаря є такою важливою, читайте у матеріалі:
Шлях до імпічменту або розпуску міськради. Хроніка війни за секретаря
«Якщо мер боїться призначити секретаря, то як він може керувати містом, в якому не всі його прихильники?», – заявив Марчук.
Саме 12 листопада Марчук вперше вирішив публічно «рознести» Посітка та його соратників через зміни до бюджету: нагадав про призначення «своїх спеціалістів», звинуватив у «маніпуляції» на допомозі дітям загиблих Героїв АТО та закликав мера та його підлеглих «підтримати дітей загиблих Героїв не коштами Громади, а своїми власними зарплатами, а це разом близько 1 000 000 гривень».
«Місто – це не тільки мер, який як і всі має один голос при голосуванні, місто – це також кожен депутат який представляє певну кількість виборців та має право бути почутим зі своїми пропозиціями», – наголосив нардеп.
«Ця заява була несподіваною, адже на комітетів перед сесією у «слуг» не було претензій до змін до бюджету. Ігор Петрович – емоційна та імпульсивна людина. Чи є шанс на продовження співпраці з «Слугою народу»? Шанс є завжди», – прокоментував Vdalo.info заяву Марчука один зі «свободівців».
Що насторожує команду Посітка, то це те, що нардеп підтримав призначення секретаря, який може ініціювати питання недовіри міському голові.
«Мер не буде стріляти собі в ногу призначенням секретаря без голосування за нових заступників, старост та виконком. Призначення секретаря можливе, але це не має бути питанням №1, а саме так зараз проходять переговори: «Спочатку призначаємо секретаря, а потім інші ваші кадрові питання». Ми на це не згодні», – додає один зі «свободівців».
Натомість у групі «Ми кам’янчани» вважають, що час грає на користь Посітка, хоч він і втрачає підтримку електорату:
«Виглядає, що він (Посітко, – ред) готовий до кінця каденції залишатися з нами у «штики», адже без підтримки Верховної Ради розпустити депутатів він не може. Саме тому він продовжить риторику про «погану» опозицію, яка не дає йому працювати. Питання в тому, що йому це не додає рейтингу».
Позиція Ігоря Марчука:
«Єдина річ, яка мене цікавить – це розвиток нашої Кам’янець-Подільської громади. Усім політичним силам необхідно знайти конструктивний компроміс…Я проти цирку та клоунади, треба лікувати наш політикум», – почав розмову з журналістом Vdalo.info Ігор Марчук.
Він визнав, що спілкувався з усіма ключовими політичними фігурами, зокрема, з екснардепом Володимиром Мельниченко, щоб знайти порозуміння та компроміс.
«Я не втрачаю надії на порозуміння…В політиці не буває точки неповернення», – додає народний депутат.
Одним з варіантів вирішення політичної кризи Марчук вважає створення монобільшості у складі групи «Ми кам’янчани», ВО «Свобода» та «Слуга народу».
«Немає іншого шлях, ніж як домовлятися. Я завжди пропонував меру залучати інші політсили та кваліфіковані кадри…У деяких пропозиціях групи «Ми кам’янчани» я побачив конструкти, але це не коаліція з «Ми кам’янчанами», а спільне бачення», – переконує нардеп.
Він також розповів, що радив Посітку зробити дві речі – «закінчити передвиборчу риторику» та «стати мером для всіх кам’янчан», проте він не дослухався до цього.
Марчук пояснює, що перед публічною критикою міського голови він доносив йому свою позицію в особистих розмовах, проте це не дало результатів.
Найбільшим «промахом» Посітка нардеп називає кадрові рішення:
«Посітко обирає некомпетентні, але лояльні кадри. Я ж дотримуюсь думки, що мають бути компетентні, але нелояльні люди».
До «некомпетентних кадрів» Марчук відніс до 50 призначених Посітком чиновників, єдиним виключенням він назвав свою креатуру Дмитра Назаренка – директора департаменту гуманітарної політики.
Що стосується ситуації у власній фракції, то Марчук переконує, що «Слуга народу» у концептуальних питаннях єдина.
« У відносинах з Сергієм Самсонюком у нас є чорна та біла сторона. Він відповідальний член команди…Я критикую не політичну позицію Самсонюка, а засоби, які він використовує».
Він також заявив: якщо Посітко не піде на співпрацю, буде абстрагуватися від політичної кризи, то не виключаю, що інші політсили можуть консолідуватися.
«Де-факто, коаліції з «Свободою» не було. Ми підтримували Посітка, поки він влаштовував монополію», – каже Марчук.
Щодо питання розпуску міськради, то нардеп зараз не вірить у цей варіант, а розраховує «на здоровий глузд».
Позиція «Свободи»:
Отримати коментар у міського голови Михайла Посітка не вдалося, оскільки з 13 листопада він перебуває з робочим візитом у Дубаї. Натомість прояснити ситуацію погодилася глава фракції ВО «Свобода» Ірина Шелепницька.
фото: kpmrada / facebook
«Для кам’янчан не секрет, що команда «Свободи» і команда «Слуг народу» йшли до перемоги двома паралельними командами, але з одним наміром – змін та розвитку в місті», – каже Шелепницька.
Вона додала, що з першого дня у союзницькій фракції «Слуг народу» почались внутрішні конфлікти»:
«Жодного разу до сьогодні вони не голосували одностайно: як не новий конфлікт, то чиясь «серйозна зайнятість» жодного разу не дозволили зібратись 8-ми депутатам «Слуг» та одноголосно проголосувати за кадрові питання двадцяткою. А це б ще в грудні 2020 року дало громаді старост, заступників, новий виконком і процеси пішли б швидко».
Вона вказала, що не всі з депутатів-«слуг» проголосували за кандидата на посаду секретаря, якого запропонував міський голова від фракції «Слуга народу». Мова йде про Аракела Медлум’яна, якого називали «компромісною кандидатурою». За результатами голосування, Межлум’яна підтримали 16 депутатів, 20 виступили проти, 1 утримався, 1 бюлетень визнано недійсним.
«Хто колотив? Від самого першого дня нашого знайомства один зі «слуг» – Сергій Самсонюк – явно опонував однопартійцю, народному депутату Ігорю Марчуку і тим депутатами, хто у фракції його підтримував. Фракція «Слуг» постійно мала кілька центрів впливу: одна – з Ігорем Марчуком, що підтримувала питання розвитку, друга – навколо Сергія Самсонюка – майже одразу перейшла в опозицію до міського голови та злилась в голосуваннях з «Європейською солідарністю» і тяжіла до колишнього нардепа Мельниченка», – стверджує Шелепницька.
За її словами, інколи утворювалась ще й третя група – самостійних.
«Сьогодні Самсонюк, користуючись дисциплінарним впливом обласного осередку на інших депутатів міської фракції, майже одноособово неофіційно керує міською фракцією «Слуга народу». Депутат Марчук також вже заговорив про зміну курсу і важливість об’єднання з «Ми кам’янчанами», – сказала одна з найближчих соратниць Посітка.
Ще вона розповіла, який бачить вихід з політичної кризи.
«Вихід? Місто не може повернутись в минуле, а ми обманути людей. Ми за розвиток, з міським головою однозначно. Єдино вірний вихід бачу у розпуску ради, хоча процедура занадто непроста. Реванш допустити не можна», – заявила Шелепницька.
На запитання, чи допускає «Свобода» союзництво, депутатка відповіла: «Тільки на чітко визначених умовах, що узгоджені публічно з гарантіями і без ультиматумів».
Тож, чи можливе висловлення недовіри міському голові Кам’янця-Подільського? Найближчим часом, навряд, адже в опозиції немає свого секретаря, який може ініціювати це питання. Та й залишається питанням, чи вдасться назбирати 26 голосів за імпічмент, оскільки голосування буде таємним.
Чи можливий розпуск міської ради? Ще менш ймовірно, адже Посітко не має союзників у парламенті, які б просунули це питання. А Марчуку, судячи зі всього, це вже невигідно.
Що означає зміна риторики «Слуги народу» та Ігоря Марчука? Таким чином нардеп намагається показати, що саме «Свобода» не готова йти на компроміси та її позиція блокує роботу Кам’янець-Подільської міської ради. Мовляв, треба дослуховуватися до думки п’яти із шести фракцій. Хоча, очевидно, не всі депутати зі «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Рідного міста», «За конкретні справи» та «За майбутнє» єдині у безкомпромісній опозиції до Посітка, адже інакше переговори з мером були б у значно ультимативнішій формі.
Зараз у депутатів на носі питання змін до бюджету-2022 та ухвалення головного кошторису громади на наступний рік. І чергове загострення політичної кризи у Кам’янці-Подільському може бути лише першим запаленим сірником.
