
У Кам’янці-Подільському усі охочі могли долучитись до експериментальної археології
22 квітня на території Старого замку пройшов п’ятий «Археологічний пікнік» – захід присвячений експериментальній археології.
В цьому році «Археологічний пікнік» хоча і зібрав дещо меншу кількість відвідувачів порівняно з минулим роком, але, за словами директора Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Олександра Заремби, виявився надзвичайно продуктивним в плані історичних експериментів.
До прикладу, цього року учасники заходу провели цілий комплекс експериментів зі стрілами: вдалось відтворити повний процес виробництва стріли для луків, включаючи виготовлення наконечників. В ході експерименту була «безжально» розстріляна туша м’яса з метою виявлення, які саме рани здатні наносити виготовлені стріли. Виявилось, що кремінні наконечники не гірші за металеві: «Рани широкі, пробиває супер», – поділився результатами експерименту Олександр Заремба.
Фото взято із фейсбуку Олександра Заремби, оскільки побачити експеримент на власні очі, на жаль, не встигли.
Похідна кузня, над якою хлопці з Кам’янець-Подільського міського військово-історичного товариства працювали минулого року, опинилась в епіцентрі експериментів – тут, звісно, було найгарячіше: виковували черешкові наконечники для стріл, підковки на чоботи, леза ножів.
Проводився й експеримент з каліграфії – бажаючі мали змогу потренуватись у писанні гусячим пером, яке попередньо оброблялось за спеціальною технологією.
Нова, значно більша пічка – ще одна гордість учасників заходу. Цього разу хліб з виготовленого борошна спекти не вдалось, оскільки піч не була ще до кінця обпалена, а от тоненькі коржики нам пообіцяли.
Улюблена дитяча розвага – «Майданчик юного археолога», яким вже традиційно опікувався кандидат історичних наук, завідувач сектору археології музею-заповідника Ігор Старенький.
Тут з фото нам допоміг Петро Ігнатьєв. Саме він спостерігав за дитячими археологічними знахідками, які завбачливо були «заховані» організаторами «Археологічного пікніка».
Ковальське зварювання, відливання куль, плетіння гобеленів, варіння дьогтю та ще багато цікавих експериментів – кожен відвідувач міг долучитись до вподобаного процесу, а головне більше дізнатись про вікові традиції мешканців Поділля, які нараховують 300-400 років.
Історія дійсно стає ближчою та зрозумілішою, якщо маєш змогу до неї доторкнутись!
Дякуємо організаторам за гарний досвід!