Справа про хабар: ексмера Кам’янця-Подільського звільнили під особисте зобов’язання
Минулого тижня СБУ повідомило про гучне викриття голови політичної партії «Наш край» Олександра Мазурчака і керівника Вінницького обласного осередку партії Валентина Телегузова, які начебто хотіли отримати від підприємця $2,5 мільйони за прохідне місце в списку партії на виборах до Верховної Ради.
Партійних керівників узяли на гарячому вже після першого траншу в $50 тисяч. Згодом їм вручили підозри у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, через замах.
Як повідомляє видання «Судовий репортер», суддя Сергій Вовк спочатку вирішив питання по Телегузову, зачитавши, що відпускає його під особисте зобов’язання, застерігаючи від спілкування з іншим фігурантом справи та свідками, а також обмеживши у виїзді з країни. А потім звільнив і Олександра Мазурчака під особисте зобов’язання.
На початку засідання колишній міський голова Кам’янця-Подільського поскаржився на поганий стан здоров’я, онкозахворювання. В умовах СІЗО не можливо вживати ліки, які мають зберігатися при визначеній температурі, а також дотримуватися особистої гігієни, оскільки арештантам пропонується помитися лише раз на тиждень. Підозрюваний розповів, що частину легень в нього вирізано, тому в камері, де в’язні палять, йому тяжко дихати. Зі слів Мазурчака, якось під час візиту до слідчого йому стале зле і доводилося викликати швидку.
Політик просив відпустити його під особисте зобов’язання, кажучи, що не тікатиме, адже на карту поставлено честь партії і його власну.
Позиція захисту Мазурчака зводиться до того, що ні голова, ні інший представник партії не могли «торгувати» місцем у списку. 19 грудня 2020 року закон про вибори народних депутатів змінено і проголосовано Виборчий кодекс.
Як пояснює адвокат Ірина Бовнегра, тепер жоден представник партії не може впливати на те, хто пройде до Верховної ради, оскільки виборець окремо зазначає в бюлетені і партію, і конкретного кандидата. Тому першочергово за квотою партії проходить кандидат, якого обрало більше виборців.
За цікавим збігом обставин, донька заявника працює у Центральній виборчій комісії, а, отже, адвокати вважають, що той мав орієнтуватися в подібних питаннях.
При цьому чергові парламентські вибори очікуються тільки в 2024 році, в останню неділю жовтня. А на період воєнного стану будь-які вибори взагалі заборонені.
Гроші, що обговорювалися, за версією підозрюваного і його адвокатів, мали піти на особистий благодійний фонд громадянина Кохненка, щоб під виглядом добрих справ він капіталізував себе як майбутнього політика.
Про це суду розповів голова партії:
Мені взагалі незрозуміло, звідки взялися всі ці мільйони. З 3 листопада з ініціативи самого Кохненка, який прийшов і сказав, що хоче брати участь у політичному житті, бути депутатом і взяти участь у фінансуванні партії і виборчого процесу… За вісім місяців ні одної копійки з Кохненка не було взято, хоча він приходив і казав, що буде щось фінансувати. За вісім місяців ми маємо 200 доларів, які вкупі були принесені (йдеться про те, що із 50 тисяч доларів тільки 200 виявились справжніми, а решта — імітаційні купюри, — ред.). На кінець, коли він приходить і каже, що готовий фінансувати, ми прийняли рішення… У зв’язку з тим, що зупинений виборчий процес (через воєнний стан — ред.) і не є сьогодні доцільна політична діяльність… Що єдине місце, де він може застосувати свої гроші, якщо вони є, це його благодійний фонд. Було прийнято рішення про створення благодійного фонду Кохненка. Чому просили, щоб долучили свідків-технологів, де це було все обговорено. Він у своєму допиті про це умовчує. Всі гроші мали йти на його особистий фонд, для його політичної капіталізації. Ми не можемо його сьогодні подати як потенційного кандидата в депутати, тому що в нього нема впізнаваності. І це перше було важливіше грошей. Ніякі гроші ні Телегузов, на Мазурчак не збиралися получати. Він ці гроші хотів вкласти в себе на вибори.
Іншим епізодом у резонансній справі є те, що Мазурчак як голова партії «Наш край», зловживаючи впливом, добився працевлаштування потерпілого Кохненка у Київводоканалі. На допиті у слідчого Кохненко казав, що йому обіцяли керівну посаду, а на допиті пізніше уточнив, що йшлося про посаду помічника гендиректора.
Мене він переконав, що працює в міністерстві інспектором інспектором і не може принести трудову книжку, – пригадував Мазурчак.
Після виходу із нарадчої кімнати суддя Вовк зачитав, що звільняє Мазурчака під особисте зобов’язання. Поки зачитано лише короткий текст ухвали і не невідомо, на що зважив суддя: обґрунтованість підозри, можливі процедурні порушення при врученні підозри, чи вважав неможливим тримати підозрюваного в СІЗО за станом здоров’я. Захист натомість каже, що за наступні місяці готовий зібрати докази невинуватості підозрюваного.
