26 Травня 2022 | 1858

«Завдяки нашим військовим у нас є час на мирний сон, решту часу потрібно використовувати для наближення перемоги», – вололнтер Альбіна Гуменюк

Минуло 90 днів з початку війни.

Як ви?

Почали по-трошки повертатись до звичного життя? Робота, дім, друзі? Так, страшні новини із зони бойових дій надходять щодня. Так, відкриваються жахіття, скоєні рашистами на окупованих територіях. Так, мало не щодня ми отримуємо звістки про загибель наших Героїв.

Але, погодьтесь, всі дещо заспокоїлись. Зайнялись своїми справами.

Тільки не волонтери.

Кожного дня вони отримують дзвінки з проханнями про допомогу.

«Ми  на самому передку. До нас ніхто не може доїхати. Потрібна допомога….», – на жаль, такі повідомлення вони отримують мало не щодня.

Від початку повномасштабного вторгнення наш штаб ні на день не припиняє роботу. Навіть у вихідні хлопці та дівчата виходять на роботу, щоб відправити вантаж. Адже там чекають наші воїни, – розповідає волонтер Альбіна Гуменюк.

На сьогодні штаб  сконцентрувався на допомозі військовим, які знаходяться на нульовій та першій лінії. Там, де ведуться активні бойові дії. Також допомога доставляється людям з міст та сіл, які пережили страшні руйнування та окупацію.

Допомогти усім, на жаль, немає змоги, – каже Альбіна. – А кількість запитів тільки зростає. Бувають випадки, коли військове командування не хоче дратувати вище керівництво, комусь потрібно спокійно дослужитись до пенсії і тому потреби військових часто залишаються незакритими.

КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР – ЧИ Є ПОТРЕБА

Ми запитали, чи вдалось за цей час у Кам’янці-Подільському скоорденувати роботу волонтерів, чи є у цьому потреба для більш ефективної роботи.

Ми працюємо лише своєю командою, за кожного члена якої я готова відповідати. За цей час ми стали дійсно однією родиною. Допомогу віддаємо під звітність, виключно з рук в руки. Ретельно перевіряємо кожен запит. Так, координації не вистачає, є у місті чимало незакритих питань, наприклад з переселенцями. Але поки що надійного центру немає, тому нам легше справлятись власними силами.

ПРО ЧАС НА ВІДНОВЛЕННЯ

Сьогодні все частіше люди, що опинились у відносній безпеці, говорять, ще не варто звинувачувати себе у бездіяльності, потрібно подумати про себе і т.д.

Я вважаю, що завдяки нашим військовим у нас є час на мирний сон. Цього цілком достатньо для відновлення організму. Решту часу ми повинні використовувати для наближення Перемоги та не забувати, що йде війна. Як я можу відпочивати, коли розумію, що цей час можна витратити на допомогу тим, хто, ризикуючи життям, захищає нашу землю.

З початку війни вдома я не обідала жодного разу, і лише кілька разів вечеряла. Про які ресторани чи концерти можна говорити, коли йде війна.

ПРО ЗЛІСТЬ

Коли я чую, що десь є гуманітарна допомога, яка не використовується за призначенням, я відчуваю шалену злість… бо довести щось дуже складно, в законодавстві є чимало шпаринок, які дозволяють таким людям залишатись безкарними. Але для себе я вирішила, що не буду злитись, адже це відбирає багато сил і я не можу ефективно функціонувати. Вірю, що кожен рано чи пізно буде відповідати за свої вчинки.

ПРО ЄДНІСТЬ

Війна в черговий раз показала, що вижити ми можемо, лише допомагаючи один одному. Якими б не були зовнішні виклики, ми повинні залишатись людьми, думати не лише про себе.

 

В нашій команді чимало біженців, які зайняли активну позицію і самі долучились до волонтерської діяльності.

Тільки наша єдність допоможе наблизити перемогу.

 

Читайте Новини Кам'янця-Подільського в Telegram.

Як ви оцінюєте дану подію?

19
0

Поділитися з друзями:

реклама