velyk (6)
29 Серпня, 2017 | 2219

На велосипеді до Мілану: 5 євро на добу і жодних хостелів

Майже 1800 кілометрів на велосипедах, більше трьох тижнів в дорозі, шість європейських країн і жодного хостелу чи готелю. Саме таку подорож здійснили цього літа  29-річний  Віталій Лаврентьєв з Кам’янця-Подільського та його друг Денис Тарасенко з Києва.

Зустрічаємось з Віталієм у рідному Кам’янці буквально одразу після подорожі.

-Я ще навіть не встиг усвідомити все, що відбулось, – зізнається хлопець.

velyk (15)

Віталій навчався в Кам’янець-Подільському національному університеті ім. Івана Огієнка за спеціальністю «Фізика. Основи інформатики». Останніх 10 років мешкає в Києві.

ПРЕДІСТОРІЯ ПОДОРОЖІ

7 років я працював офіціантом у столичному ресторані. Настільки остогидла одна і та сама картинка. Зрозумів, щось терміново потрібно змінювати. Я згадав час, коли був по-справжньому щасливим. Це було у дитинстві, і тоді у мене був велосипед. Тож 2 роки назад я придбав власний велик. Спершу їздив просто по Києву. Потім цього виявилось замало і разом з друзями ми поїхали на велосипедах із Києва до Львова. Потім із Києва в Одесу, в Карпати. З палатками відпочивали в Коктебелі. Що ж до Європи – це моя перша поїздка за кордон.

velyk (2)

БЕЗВІЗ ДАВ СТАРТ

Про мандрівку на велосипедах Європою я мріяв давно.  Почав збирати документи, але все це було досить складно, багато паперової тяганини, грошей. Тож як тільки почув, що планується безвіз, одразу зробив паспорт без жодних проблем. А от мій друг Ден подавав документи, коли кордони вже відкрили. Вийшло і складніше, і дорожче. Ми чекали на його паспорт 3 тижні.

ФІЗПІДГОТОВКА

За кілька місяців до велотуру Європою я спеціально влаштувався на роботу у заміський ресторан і щодня долав по 50 км на велосипеді. У вихідні влаштовував «покатушки» – близько 100 км.

Під час поїздки ми проїжджали в середньому 85 км в день. Звичайно, для цього необхідна підготовка. Дуже допомогло й те, що вже майже рік я не вживаю м’яса, молока, яєць. Лише від кави з молоком та морозива поки не можу відмовитись. Ще одна порада: щоб почувати себе бадьоро – кожного ранку, прокинувшись я випиваю маленькими ковтками склянку води з лимоном та медом. І лише через 30 хвилин сніданок. Це чудово запускає організм.

ВЕЛОСИПЕД

Чим простіший велосипед, тим краще. Але його потрібно ретельно перевірити перед початком мандрівки. Свій велосипед, наприклад, я купив за 1500 гривень на OLX.

velyk (7)

СКЛАДАЄМО РЮКЗАК В ДОРОГУ

З України взяли з собою крупи, щоб менше витрачати коштів на харчування. Із гаджетів у нас з собою було 2 телефони, 2 потужних powerbank, старенька NOKIA, в якої батарея ніколи не сідає, камера GoPro та електронна книжка.

З WI-FI у  Європі немає проблем, особливо у Польщі. Зазвичай, шукали MсDonalds і там підзаряджали гаджети.

Маршрут прокладали, користуючись додатком MAPS ME, тому що GPS не завжди показував точний напрямок. До того ж на цій offline карті позначені усі MсDonalds, бюджетні супермаркети Lіdl, безкоштовні бювети з водою. До речі, туалети у Європі майже скрізь безкоштовні і доволі пристойні.

Також з собою у нас була старенька, але безвідмовна плита «ШМІЛЬ». На ній готували каші. Оскільки ні я, ні Денис не їмо м’яса, з харчуванням все було просто. Також ми з собою взагалі не брали солі.

Фрукти та солодке завжди можна купити по дорозі в Lіdl. Там на 5 євро виходить цілий пакет продуктів.

МАРШРУТ

До Перемишля ми з Денисом доїхали потягом. Далі на велосипеді проїхали Польщу, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Словенію та дістались Італії. У Мілані ми зупинились у нашого друга. А вже звідти повернулись в Україну бусом.

БЮДЖЕТ

Близько 400 гривень коштував квиток до Перемишля на людину. На всю подорож, а це 24 дні, у нас було 290 євро. 160 євро пішло на дорогу з Мілану до Києва. Тож вийшло на двох близько 5 євро на добу.

ПЕРЕТИН КОРДОНУ

Оскільки я вперше їхав у Європу, одягнувся гарно – хвилювався, щоб пропустили на кордоні. Але жодних проблем не було. На кордоні з Польщею просто  перевірили паспорти і все. Не перевіряли ні наявність коштів, ні броні в готелі. А вже потрапивши в Європу, ми й думати забули про кордони.

(На кордоні у вас мають право перевірити наявність коштів та бронь у готелі або запрошення від родичів. Зверніть увагу, кожна країна самостійно визначає мінімальну суму коштів, які необхідно мати мандрівникам для перетину кордону.  – РЕД.)

ДЕ НОЧУВАЛИ

Ночували у садках, серед поля, на сіновалах, накрившись плівкою під час дощу. Жодних проблем з цим не було. Європейці з розумінням ставились до нас.

velyk (21)

ВУЛИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Під час подорожі я часто грав на гітарі, щоб підзаробити на продукти. Вразило, що в Європі до цього ставляться абсолютно нормально. Лише один раз до нас підійшов поліцейській, і те – щоб подякувати  за виконання пісні гурту «Metallica». В Україні ж чомусь завжди знайдеться «дядя», якому ти заважаєш. У свій час я приїхав у Київ з 50 гривнями в кармані та змінними джинсами,  часто грав на площах, у переходах, тож маю з чим порівняти.

velyk (3)

ЄВРОПЕЙСЬКІ КОНТРАСТИ

Як на мене Угорщина, Словенія, Словаччина не надто відрізняються від України. А от Польща на кілька років попереду. У Польщі класні дороги, дуже чисто. Хорватія сподобалась: відносно низькі ціни, люди привітні.

Склалось враження, що європейці наче добріші, спокійніші, ввічливіші. Вони менше працюють, більше подорожують. Їхнє життя настільки розмірене та прогнозоване, що навіть буває страшно. О 22:00 майже все закрито, ніхто не працює, цілодобових закладів практично немає.

Вирішили погуляти нічним Будапештом, подивитись, як відпочиває місцева молодь, але нічого не вийшло – ввечері вулиці майже порожні.

Алкоголь та цигарки у Європі дуже дорогі, через це пропитих бомжів на вулицях мало. У барі пиво традиційно наливають у 200-грамові стаканчики і довго шукають келихи на 0,5 літра.

Але як би добре не було у Європі, серце кличе в Україну, додому.

velyk (4)

ВЕЛОКУЛЬТУРА

Відношення до велосипедистів у Європі дуже класне. Скрізь велодоріжки, стоянки для велосипедів. У нас, наприклад, по зебрі потрібно не їхати, а йти з велосипедом. І це, мабуть, правильно, бо не всі водії гальмують на переходах. А у Європі сміливо можна переїжджати пішохідні переходи, водії дуже толерантно ставляться до велосипедистів. Всі їдуть повільно, ніхто нікуди не поспішає. Нас намагались об’їжджати мало не по зустрічній смузі. В Італії я пробив вночі колесо. Одразу зупинився якийсь італієць, посвітив нам фарами, поки я ремонтував велосипед.

ЗУСТРІЧ

В Італії зупинились під якоюсь хатою глянути на карті, де найближчий бювет з водою. Вийшов до нас італієць, привітався, запропонував воду, запросив до свого будинку. В результаті  дав нам 3 літра домашнього вина, фруктів і води в дорогу. Дуже відкрита людина! Ще й усю родину запросив із нами фотографуватись.

velyk (10)

ПОДОРОЖ І КНИГИ

Денис під час подорожі прочитав «Майстра і Маргариту». Я – «Скотний двір» Оруела, «Палата №6» Чехова та взявся за «Фауста»  Гете, бо колись мене заінтригував епіграф до «Майстра і Маргарити»:

…Так хто ж ти, нарешті?

– Я – частина тієї сили, що

вічно хоче зла і вічно

робить благо.

НАЙРОМАНТИЧНІШЕ МІСЦЕ

Розкішні краєвиди зустрічались нам весь час під час подорожі. Але одне місце особливо запам’яталось: біля Мілану є місто Варезе. Поблизу нього високо в горах є поселення: 14 маленьких каплиць у стилі барроко, в кожній відтворена своя сцена із земного життя Ісуса Христа та Діви Марії. Інтер’єр та оздоблення цих храмів вражає.

Також це одне з перших поселень італійців. Звідти відкривається неймовірний пейзаж на місто та озеро. А вузенькі вулички нагадують сцени з гри Assassin. Але море – це, звичайно, вершина всього. Звісно, хотів би колись показати цю красу близькій людині.

velyk (5)

ВРАЖЕННЯ

В Хорватії спускаємось з гір. Починає крапати дощ, асфальт парує, починається гроза. Потужна блискавка на долі секунди осяює все навколо, а ти мчиш на швидкості у темряві. І так хвилин 20. Відчуття, як у містичному фільмі.

velyk (8)

ІНСАЙТИ

  • Не можеш знайти себе? Читай книги, подорожуй, піди врешті-решт у спортзал.
  • По телебаченню нам показують кров, насилля, щоб люди боялись щось змінювати у своєму житті, виходити із зони комфорту. Світ не такий страшний, як нам намагаються його показати.
  • Не повинно бути страху жити. Все можливо. Якщо ти маєш якусь мету, діли її на кілька маленьких кроків і починай їх втілювати. Всесвіт обов’язково піддасться і приведе куди потрібно. Навіть у плануванні цієї подорожі було чимало перепон: мене звільнили з роботи, я хотів продати ноутбук, втратив пильність і мене «кинули» на гроші, але врешті-решт за кілька місяців я знайшов гарну роботу і навіть легше стало здійснити свою мрію.
  • Хемінгуей колись писав, що лише на велосипеді ти можеш по-справжньому пізнати країну. І я з ним абсолютно погоджуюсь.
  • Готель 5 зірок чи палатка з мільйоном зірок у нічному небі? Я обираю однозначно палатку.
  • Подорож не самоціль – але вона потрібна, щоб пізнати себе.

velyk (16)

НАСТУПНІ ПОДОРОЖІ

Планую наступного разу дістатись бусом до Мілану, а звідти вже на велосипедах проїхати Швейцарію, Францію, Німеччину і дістатись крайньої точки Іспанії, щоб побачити океан. Думаю, можна буде збільшити відстань подорожі до 2-2,5 тисяч км.

Текст: Євгенія Соловська

Фото з інтерв’ю: Ліза Бурденюк

© Vdalo.info

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

50
1

Поділитися в соціальних мережах:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: