28 Грудня, 2018 | 375

Електронне врядування: чому досвід Естонії поки що не працює в Україні

Черги за довідками, бюрократія, біганина між кабінетами та службами – все це доводить сучасну людину до сказу. Адже є розуміння, що у ХХІ столітті бігати повинні не люди, а ІНФОРМАЦІЯ. Але ж ні.

Задушливе, невеличке приміщення управлінської компанії в Кам’янці-Подільському, люди буквально втрачають свідомість біля віконця паспортиста. Прийомні дні – лише вівторок і четвер. Отримати елементарну довідку про склад сім’ї, яка необхідна для призначення багатьох видів державних допомог, субсидій, пільг та інших державних виплат – справжній виклик.

У родинах кам’янчан навіть сперечаються, хто візьме на себе тягар біганини за довідками. Але найчастіше це доводиться робити пенсіонерам, адже молодь зайнята на роботі. І ковтаючи пігулки, наші старенькі вступають у нерівний бій з бюрократичною системою.

Особливо дико ця картина виглядає після відвідування Естонії – країни, яка може пишатись досягненнями у побудові цифрового суспільства і яка сьогодні активно допомагає українцям налагодити електронне врядування, що не лише спростить життя громадянам, але й зведе до мінімуму  корупційні складові.

Як працює електронне врядування в Естонії?

Проведемо таку аналогію: ID-картка для естонця – це ключ від уявного цифрового автомобіля, який курсує по вулицям між різними офісами, де зберігається інформація. Рух чітко контрольований, тож ніхто не може отримати дані без необхідного дозволу.

Громадянин  володіє повною інформацією про запити щодо його даних, які можуть надходити від різних служб, і завжди у стислі терміни отримає аргументовану відповідь, кому і для чого вони знадобились.

Саме децентралізація системи даних – запорука її безпеки, яка мало не щодня тестується хакерськими атаками. В середньому щодня на електронну систему Естонії здійснюється до 7 хакерських атак. Найбільша з них сталась у 2007 році, коли Естонію атакували російські хакери у відповідь на протести російськомовного населення в країні. Наслідки атаки були мінімальні, і за рахунок децентралізації даних все швидко вдалось відновити.

Про безпеку електронної системи Естонії свідчить і той факт, що 32% громадян голосують на виборах за допомогою ID-картки зі свого комп’ютера або мобільного телефону.

Виписки з лікарні, рецепти, ксерокопії паспорта, довідки про склад сім’ї – все це для естонців рудименти бюрократичної системи. До прикладу, в мерії естонського міста Тарту немає жодного папірця. У стислі строки тут вдалось досягнути 100% електронного документообігу. Парламент Естонії з 2000 року також є безпаперовим. Електронне врядування дозволило Естонії зекономити 2% від ВВП. Саме стільки повинна витрачати на оборону країна-член НАТО.

Кожного місяця кількість збереженого паперу за рахунок електронного документообігу сягає висоти Ейфелевої вежі.

Досвід Естонії в Україні

«Трембіта», «Вулик» – ці чудові українські назви поки що мало про що говорять пересічному українцю. Але саме ці інформаційні системи покликані покращити процес надання державних послуг на рівні громад і міст. Запровадити ці системи українцям допомагають спеціалісти з Естонії. Але поки що процес застряг на рівні отримання дозволів та апробації програмного забезпечення.

«Трембіта» – державна система обміну даними. Можливо, ви чули слоган «Бігати мають дані, а не люди». Так, навчити їх «бігати» має саме «Трембіта».

Чому така назва? Уявляєте, як за допомогою трембіти – українського національного інструменту – чабан високо в горах обмінюється інформацією з рештою села, повідомляє про важливі події, попереджає про небезпеку. Так само має діяти і цифрова «Трембіта».

Серед переваг «Трембіти» її  розробники називають безпеку, надійність, гнучкість та простоту.  Система реалізує принцип «once only» або одноразового вводу інформації, який дозволяє повторно використовувати дані, надані раніше громадянином або підприємством.

І ще ремарка, «Трембіта» не передбачає централізацію даних і зміну їх власника. Усі дані, що надсилаються через систему, підписуються цифровим підписом та зашифровуються, аутентифікуються та фіксуються.

«Трембіту» запроваджує консорціум з Естонії та України у співпраці з Держагентством з питань електронного урядування, а фінансову підтримку їй надає Євросоюз, а також естонський і шведський уряди.

«Вулик» – інформаційна система, призначена для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів). Вона автоматизує роботу ЦНАП і дає змогу вдесятеро прискорити процес надання послуг. Також система базується на «хмарних» технологіях, тому дозволяє надавати технічну підтримку дистанційно та швидко без потреби наймати місцевих ІТ-спеціалістів.

Всі ці ініціативи реалізуються в рамках проекту EGOV4UKRAINE (підтримка процесу децентралізації електронного урядування в Україні), який є частиною програми підтримки децентралізації в Україні «U-LEAD з Європою», що стартувала у 2016 році та триватиме до 2020 року. Проект фінансується ЄС та його країнами членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

До речі, Кам’янець-Подільський став одним з 10 міст пілотного запровадження системи «Вулик». Запуск був призначений на жовтень 2018 року. Вже до кінця 2020 року систему планувалось запровадити у понад 400 ЦНАПах по всій Україні.

На фото міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич та керівник проекту EGov4Ukraine Марі Педак (праворуч)

Але станом на кінець 2018 року «Вулик» у Кам’янці-Подільському так і не запрацював. Після тестування системи було виявлено ряд недоліків, які наразі намагається усунути IT- спеціалісти проекту. Про це Vdalo.info повідомила начальник управління надання адміністративних послуг міської ради Кам’янця-Подільського Ірина Остафійчук.

Запровадження «Трембіти» також поставлено на паузу, хоча система готова до використання. Естонська сторона пояснює затримку з  необхідністю отримати дозвіл на запровадження системи. Коли український уряд дасть згоду, поки що невідомо. Цікаво, що подібна система, створена за естонським зразком, вже працює в 60 країнах світу, але поки що не в Україні.

Крім того, для успішної роботи «Трембіти» та «Вулика» Україна має забезпечити 100% комп’ютеризацію державних установ, лікарень тощо. Наявність у громадян ID-карток – ще одна передумова ефективної роботи систем. Звичайно, на все це потрібен час.

Головне, щоб наступний уряд України не звернув розпочаті ініціативи та забезпечив надійність і безпеку роботи даних систем.

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

7
0

Поділитися з друзями:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: