7 з 10: як в НІАЗ «Кам’янець» оцінюють забудову Старого міста

«Відтворення втраченої історичної забудови». Саме цим універсальним терміном у Кам’янці-Подільському аргументували фактично усі забудови у Старому місті.

«Не треба бути професійним істориком, щоб зрозуміти, що таких будинків у Кам’янці не було», – зазвичай парирують обурені сучасними «історичними пам’ятками» активісти та пересічні кам’янчани.

Ось так виглядав центральний квартал в 1941 році, фото з сайту hronika-kp.livejournal

Тож, чи дійсно у Старому місті відтворюють втрачені історичні забудови в автентичному вигляді? Ні. Це визнає в коментарі Vdalo.info директор Національного історико-архітектурного заповідника (НІАЗ) «Кам’янець» Василь Фенцур.

Він посилається на Ризьку хартію про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини:

«Повторювати будинок можна лише в тих випадках, коли є достатньо іконографій, креслення. Інакше це є невірне трактування відновлення історичної забудови».

Згідно з хартією, «копіювання  культурної  спадщини  в  принципі  є  підміною свідчення  минулого;  кожен архітектурний витвір має відображати той час, коли він  створений; з довкіллям нові будівлі можуть підтримувати контекст історичного середовища».

Глава НІАЗу все ж визнає, що проблем із забудовою Старого міста вистачає.

«Є судові процеси, є приписи від Мінкульту, міської ради, листи від заповідника, але вплинути на забудовника важко», – додає Фенцур.

Він запевняє, що вже декілька років НІАЗ «Кам’янець» не має важелів впливу на забудовників.

«З 2011 року НІАЗ «Кам’янець» – науково-дослідний заклад. Ми даємо лише історичні довідки для врахування. Заповідник погоджує один вигляд будівлі, а натомість «виростає» зовсім інша споруда. Як вони отримують дозвіл на введення в експлуатацію, вже питання не до нас. НІАЗ не може заборонити будівництво», – скаржиться Фенцур.

Він пригадує, що раніше без підпису заповідника нічого не можна було погодити.

«Будь-яке рішення міськвиконкому по Старому місту без мого підпису не проходило. Потім цю функцію передали Олександру Чухрію ( ред. – начальнику відділу охорони культурної спадщини міськради). Але сьогодні все робиться навіть без його підпису. Коли здають в експлуатацію будинки в Старому місті, немає жодного підпису, що засвідчив би, що споруда відповідає затвердженому ескізному проекту».

Споруди, які НІАЗ «Кам’янець» вважає зразком відновлення втраченої забудови.

  • Будівлі за адресами Польський ринок, 3/7, 3/8, 3/9

  • Колишнє приміщення універмагу та житловий будинкок по вулиці Зарванській,  прилеглій до фасаду універмагу

Фото 2018 року

Читайте також: Історія Кам’янець-Подільського універмагу (Фото)

Споруди, до яких у НІАЗ «Кам’янець» є претензії:

  • Будівля біля Вірменського бастіону, де був кам’яний погріб. «Це була реконструкція, але в результаті споруда вийшла значно більша за габаритами, і зовсім не така, як була в погодженому Міністерством культури історико-архітектурному обґрунтуванні. Маємо на сьогодні скляний павільйон, а не відкриту терасу, яка мала бути значно меншою».

  • Польський ринок, 3/1. Кутова будівля.

Фото: kamyanetsbud

  • Готельний комплекс «Клеопатра». «Тоді велась війна, адже у погодженому Міністерством культури історико-архітектурному обґрунтуванні йшлось про споруду з меншою кількістю поверхів та зовсім іншою по габаритах».

  • До будинків по лінії каньйону також є багато зауважень.

«Спершу дозвіл видається на щось невелике, набагато скромніше, а в результаті отримуємо зовсім інші масштаби», – скаржиться Фенцур.

«Наше слабке місце – архітектурно-будівельний контроль. Здача в експлуатацію будинку за адресою Польський ринок 3/1 відбулась без автора проекту, без представника від міськвиконкому», – додає директор НІАЗу.

Наразі, продовжує Фенцур, дозвіл на введення в експлуатацію будівель дає відділ «Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю» Кам’янець­-Подільської міської ради, начальник – Олександр Свирида.

«Сьогодні всі проекти повинні відправлятись на експертизу в Хмельницький, але ж все одно вони будують на свій розсуд. Єдина можливість боротьби з такою забудовою – не приймати її в експлуатацію. Така ситуація зараз з павільйоном біля Вірменського бастіону. Маємо також судовий позов щодо споруди біля Водяної башти», – розповідає Фенцур.

Фото: forum.zamki-kreposti

Очільник НІАЗу пообіцяв, що до кінця лютого Київський інститут має надати план організації території заповідника, де буде  вказано, які будинки будуть відбудовуватись, які мають реставруватись, тощо.

На завершення Vdalo.info поцікавилось, як би Фенцур оцінив по десятибальній шкалі відбудову у Старому місті за останні 20 років.

«Сім, думаю, сім балів з десяти», – резюмував директор Національного історико-архітектурного заповідника, який очолює НІАЗ з 1987 року.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дмитро Шеремета, Євгенія Соловська, © Vdalo.info

А як ви оцінюєте відбудову у Старому місті за останні 20 років?

9
35

Поділитися з друзями:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: