zalisci
10 Січня, 2018 | 1409

За позитивним старостинським досвідом – у Залісці!

Аби дістатися вершини успіху у будь-якій справі, за котру б не взявся – одного лише прагнення замало. А для мудрого керівника таке завдання тим паче надскладне, адже потрібно згуртувати навколо себе людей, вміти знаходити з ними компроміс та мати організаторський талант, щоб за тобою пішли люди.

zalisci6

Старосту Залісцівського округу, Галину Галатин, по праву можна вважати еталоном успішного управлінця. За два роки роботи, вона не лише, в хорошому сенсі, перевернула догори дриґом свідомість 1200 залісцівчан, але й домоглася разючих позитивних змін в очолюваній громаді.

Наразі у Залісцях ліквідовано стихійне сміттєзвалище, з’явилося пасовище та оновлені криниці, лагодиться паркан та зникли чагарники на місцевому кладовищі. Планів на 2018 рік в енергійної старости ще багато і ними вона охоче ділиться із колегами з сусідніх сіл, єдине – аби вони мали бажання їх переймати.

Утопія зі сміттям, що стала реальністю

У Залісцях, де проживає 1200 селян та функціонують такі соціально-економічні об’єкти як фельдшерсько-акушерський пункт, НВК І-ІІ ступенів, дитсадок, Будинок культури, аптека, бібліотека та пошта, на життя нарікати ніколи. Згуртувавшись в одну команду на чолі з керівником Галиною Галатин, село не лише почало потрохи підніматися з колін, але й процвітати.

Звісно не обійшлося без помічників, орендарів земель, які стали чи не основними роботодавцями на селі: ТОВ ім.Б.Хмельницького, агрохолдинг «МРІЯ» та фермер Володимир Шинкар.

zalisci2

Найбільше певно є чим пишатися ТОВ ім.Б.Хмельницького, яке створили на базі колишнього колгоспу, зберігши приміщенням ферм.

Наразі підприємство орендує понад 1100 га землі, займається вирощуванням свиней та молодняку ВРХ, а найголовніше – працевлаштувало на постійну роботу не менше п’ятдесяти мешканців села та постійно залучає майже стільки ж на сезонні роботи.

Без наших орендарів земель було б важко, але разом з тим, знаю що не всім моїм колегам вдається знайти з ними спільну мову та спрацювати сповна по соціальним угодам. У нас із цим проблем на щастя немає, – розповідає староста Залісців Галина Миколаївна.

Головне вміти достукатися до людини, пояснити важливість справи. Яскравим цьому прикладом є наше колишнє сміттєзвалище, що окупувало непотребом майже 5 гектарів земель.

Люди зносили туди сміття десятиліттями й зрештою постало питання його закриття.

Кілька разів до нас виїздила робоча група із міської ради й ми вирішили це сміттєзвалище ліквідувати. Але ж на це була потрібна техніка, пальне, котрих у нас не було.

Написали по селі оголошення, що сміттєзвалище буде ліквідовано і потрібно укладати договора із КП «ЖЕО», котре буде займатися вивозом сміття.

Зранку хтось дописав на одному з оголошень слово «УТОПІЯ», адже багато хто із селян не вірив в успіх справи. Але я труднощів не побоялася, навпаки, така недовіра підштовхнула мене довести протилежне…

Впевнена в позитивному результаті, пані Галина звернулася в центр зайнятості, де дізналася хто із її односельчан перебуває там на обліку. Ці люди й допомогли підгорнути розкидане довкола звалища сміття, розчистили та спалили чагарники. Приватні підприємці села виділили дизпаливо для техніки, а фермер Руслан Петльований надав бульдозер.

За тиждень від смітника не залишилося й сліду, його захоронили, землю переорали, а люди зібрали гроші на насіння трави та посіяли її на цій площі. Наразі у Залісцях є чудове пасовище для худоби.

Спочатку із підписами договорів на вивіз сміття було важко, ледве нашкрябали 7 десятків, наразі ж це число збільшилося вдвічі – 144 двори згідні на централізований вивіз сміття. Впевнена, що незабаром їх буде ще більше, – ділиться думками Галина Миколаївна.

Як заробляти гроші на чагарниках

zalisci5

Гроші у нас під ногами. Не вірите? Ділюся власним досвідом, – розповідає очільниця Залісцівського старостинського округу.

Наведу яскравий приклад заробітків на чагарниках. У нас є кладовище, огороджене старим, напівзруйнованим парканом.

Щороку поновлювали його фарбою, але дійшло до того, що і фарбувати вже не було що. Маємо за правило щомісяця збирати керівників наших установ та ініціативних селян, для вирішення нагальних питань.

І на одному з таких засідань ми прийняли рішення, що паркан навколо кладовища таки потрібно замінити на новий, бо оновлювати його – тільки гроші викидати на вітер.

Вирішили не навантажувати своїми проблемами комунальні установи міськради й зробити все самим.

Боялася чи зможу організувати на це людей, і була приємно здивована. Знайшли людину, яка погодилася взятися за розчистку кладовища та була готова придбати із нього деревину.

Але потрібно було знайти охочих вантажити зрізане дерево. Щодня збиралося 5-7 бажаючих підсобити із цим, чергували вулицями, адже за принципом людської психології, якщо іде сусід, то чого ж не йти й самому?

Чоловік, який займався вирубкою, платив по 300 гривень за один складометр нарізаної деревини. Тож фактично ми вбили двох зайців – і кладовище розчистили й заробили на цьому.

zalisci8

Наразі роботи практично завершені. За цей час було вивезено більше 12 вантажівок деревини та залучено близько сотні мешканців села. Виграли на цьому і малозахищені верстви населення, які запаслися дровами під час вирубки чагарників.

За виручені кошти від розчищення кладовища, староста вже придбала 700 метрів труби для нового забору кладовища, котре тепер буде огороджене з трьох сторін.

З бляхою обіцяла підсобити міський голова Дунаєвецької об’єднаної територіальної громади Веліна Заяць. Один із приватних підприємців села, який побажав залишитися невідомим благодійником, замовив для огорожі новеньку ковану браму. Інші небайдужі селян допоможуть із виготовленням стовпчиків.

Ще один паркан уже виріс біля пам’ятника загиблим воїнам, де зрубали два осокори. Один із приватних підприємців села їх вирізав, а шкільний кочегар зробив з цього дерева навколо пам’ятника паркан. ТОВ ім.Б.Хмельницького підсобило із фарбою.

Люди готові працювати, потрібно їх лише піштовхнути та направити в потрібне русло. Староста без людей – ніхто. А гуртом, як то кажуть, і батька легше бити, – зауважує пані Галина.

Зробили для себе рай

Мої діти за кордоном заробляють копійку на плантаціях малини. Як і будь-яка мати, я звісно хотіла б, щоб вони працювали вдома, – ділиться Галина Галатин. – Не розуміла, чому у нас немає для цього можливостей та умов.

Якось представники агрохолдингу «МРІЯ» запропонували старостам різних громад поїхати та подивитися на роботу у молочних та інших кооперативах на теренах України. Галина Галатин погодилася, бо відчувала, що зможе впровадити подібне і в себе. І не прогадала, адже як результат – 24 жовтня, у селі Залісці, народився сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ягідний рай», в котрий увійшло 24 сільчан із Залісців, Іванковець та Зеленчого.

Агрохолдинг надав своїм пайовикам 15000 саджанців малини по пільговим цінам, давши сільчанам реальну можливість заробляти на своїй землі. А заробіток таки відчутний, адже, до прикладу, із 1 га малини можна отримати близько 150-200 тис.грн. чистого доходу.

Повірте, якщо до справи віднестися серйозно і плідно працювати, то і в селі на малині можна мати хорошу копійку, не шукаючи заробітчанського добра на чужині. В цьому буду допомагати односельчанам як тільки зможу, – ділиться думками пані Галина.

І трохи про мрійництво

Те, що Галина Галатин мрійниця та надзвичайно креативна та енергійна староста знають певно усі, хто хоча б кілька хвилин спілкувався із нею.

Плани у жінки на 2018 рік та наступні дійсно амбіційні. Це і проведення сільського водогону, ремонт доріг, розчищення криниць, встановлення ігрового майданчика для сільської дітвори та навіть спортивного залу із тренажерами для більш зрілого покоління.

zalisci7

У селі є 27 колодязів, але з них вода є лише в половині, – розповідає староста села. – Нещодавно ми повністю переробили та почистили дві криниці, ще дві також отримали «друге» життя.

Долучалися до робіт, які виконувалися працівниками КП міськради «Благоустрій Дунаєвеччини» і небайдужі до проблем громади сільчани. Але актуальним все ж залишається питання проведення водогону, адже в криницях пропадає вода.

Міська рада допомогла із виготовленням проектно-кошторисної документації на 1/3 села, уже є майже 50 дворів, які хочуть вкласти й свою фінансову частку в будівництво омріяного роками водогону.

zalisci4

Ми якраз застали біля однієї із криниць сільчанку Ніну Миколаївну, яка набирала воду у відро. Жінка надзвичайно вдячна старості, що та не забула про потреби людей та допомогла із очищенням криниці. Натомість пенсіонерка разом із сусідами взялася за озеленення площі навколо криниці. Навесні тут забуяють найрізноманітніші квіти, які радуватимуть око.

 А нереалізованих планів у нас ще багато, – продовжує мову Галина Галатин. – Це і ремонт наших доріг, і встановлення ігрового майданчика, під котрий вже розчистили територію. Ось і Будинок культури в нас не опалюється. А там є дві кімнати, в котрих можна було б проводити різноманітні гурткові роботи із підростаючим поколінням. Наразі все впирається у відсутність там опалення.

Бачила як в Польщі заклади культури обігріваються за допомогою сонячних батарей. Вже думаю над тим, як написати проект, щоб виграти й собі такий європейський грант, щоб переробити трохи приміщення і зробити комфортні умови для перебування у культурній світлиці села.

У планах облаштувати тут спортивний комплекс із тренажерами та душовою.

zalisci9

А головним життєвим принципом взірцевого управлінця, Галини Галатин, є її переконання в тому, що головне розпочати справу, інші обов’язково побачать це і долучаться. Не можна сидіти склавши руки в очікуванні, що хтось має для нас щось зробити. Адже по правді, якщо ми самі не зробимо для себе, то ніхто для нас нічого не зробить.

Автор: Діна КУШНІР

Дунаєвецька міська рада

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Діна КУШНІР

Як ви оцінюєте дану подію?

44
2

Поділитися з друзями:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: