12 Вересня, 2018 | 152

«Вітер змін»: громади спонукають бізнес до соціального партнерства

Отримуючи більше повноважень внаслідок децентралізації, громади вже не чекають, доки зміни прийдуть у їхнє життя, а беруть ініціативу в свої руки. Так в українських реаліях зароджується досвід соціального партнерства, який давно випробували в країнах Європейського Союзу. Дедалі частіше бізнес, реалізовуючи проекти поблизу сільських територій, долучається до їхнього розвитку, надає фінансову підтримку. Наступна історія – саме про такий досвід, про партнерство енергетичної компанії і Тузлівської громади на Миколаївщині.

Альтеративна енергетика: передісторія питання

Світовий тренд – розвивати альтернативні джерела енергії. Європа планує до 2020 року виробляти 20% електрики з альтернативних джерел, а вже до 2030-го – 50%. Розвитку відновлювальних джерел енергії сприяє низка причин, з-поміж яких є й політичні. Традиційні джерела енергії стають інструментом впливу на міжнародній арені, тому розвинені країни прагнуть енергонезалежності. Інша вагома причина – екологічні проблеми, що змусили людство переглянути ставлення до природи, замислитися над глобальними змінами клімату. Україна, обравши європейський шлях розвитку, теж наслідує приклад держав ЄС. До 2020 року виробництво альтеративної енергії в Україні має сягнути 7% відсотків, а до 2025-го – 13%. Сьогодні в нашій державі запроваджують дедалі більше нових потужностей відновлюваної енергетики. Завдяки великій кількості сонячних днів та помірній температурі повітря найдинамічніше розвивається сонячна енергетика. Високий потенціал має й вітроенергетика.

Карпатський регіон, частина східних територій, а також південь України мають найбільший вітропотенціал на території нашої держави. Зокрема на півдні вітряно майже увесь рік. А з огляду на те, що місцеві землі часто непридатні для сільського господарства через надмірну посушливість ґрунту, альтернативна енергетика – вигідна справа для регіону. Розвиток вітроенергетики створює й нові робочі місця. Перші вітряки на лиманах Миколаївщини з’явилися понад 10 років тому. Нині в регіоні працюють декілька вітряних парків, зокрема «Очаківський», «Причорноморський», «Тузлівський».

Вітроенергетика – привабливий бізнес в Україні завдяки заохочувальному «зеленому тарифу». Держава сплачує виробнику 10 євроцентів за кіловат (це майже вдесятеро більше від тарифу за електрику атомних електростанцій), а якщо у вітряках використано українські запчастини – надає ще 1 євроцент надбавки до тарифу. В таких умовах вітроенергетику на Миколаївщині розвиває енергетична компанія «Вітряні парки України».

«У Миколаївській області вже побудовано три вітряні парки. Оскільки тут дуже серйозний вітропотенціал і чималі технічні можливості спеціалістів цього регіону, ми плануємо розширювати і збільшувати потужність альтернативних джерел на території Миколаївщини», – розповідає Віталій Севост’янов, технічний директор ТОВ «Управляюча компанія «Вітряні парки України».

Співпраця – запорука позитивних змін

Будівництво перших вітряків компанія розпочала 2011 року на території Березанського району поблизу села Тузли. За домовленістю з місцевими мешканцями, вітряки зводили не ближче ніж два кілометри від житлових будівель. І оскільки ВЕС споруджували на території села, енергетична компанія обіцяла фінансову допомогу громаді. Та насправді громада від такої співпраці кілька років нічого не отримувала. Ситуація докорінно змінилася лише після того, як місцеві жителі взяли ініціативу в свої руки.

«До осені 2015 року жителі села поводилися пасивно, просто чекали. Вітряні парки також не виявляли прагнення до співпраці. Та вже з осені 2015-го, особливо в 2016-му почалися активні зміни. На загальних зборах села було обрано ініціативну групу, яка стала домагатися, щоб вітряні парки розв’язали питання партнерства. І після року дискусій селяни домоглися свого: вітряні парки тепер допомагають», – розповідає Ігор Рогальов, сільський голова с. Тузли.

За угодами соціального партнерства між громадою та енергетичною компанією, з кожної установки вітропарку «Очаківський» (а їх нині 5) до сільського бюджету щороку надходить 100 тис грн, а з кожної установки вітропарку «Причорноморський» (нині введено в експлуатацію 2) – 150 тис грн. Згідно з угодами, вітрові парки перераховують ці кошти на спецрахунок сільради, а потім їх спрямовують на роботи, які вирішить провести громада. Це дало змогу поступово наводити лад у селі та здійснювати благоустрій.

«З весни 2017 року почалися роботи з реконструкції водопостачальної мережі села Тузли. За чотири місяці їх було завершено. Тепер у нас стоять дві нові водонапірні башти загальною ємністю 85 кубометрів, дві свердловини пробили й по всьому селу проклали 12 кілометрів водопостачання», – продовжує тузлівський сільський голова.

За його словами, в рамках партнерства вітряний парк виділив на будівництво водогону близько 5,5 млн грн. Реалізувати такий проект власним коштом село майже не мало шансів. Річний бюджет до 2016 року становив менше ніж 490 тис грн. Нині місцеві мешканці радіють, адже раніше воду мусили буквально видобувати. Тепер є своя, а для обслуговування водогону створили комунальне підприємство, де працюють самі ж тузлівці. Ірина Димчук – директор КП «Тузлівське-1», що обслуговує водогін, розповідає:

«Мабуть, найглобальнішою проблемою нашого села була відсутність води. Понад 10 років, а то й 15-ть, ми були зовсім без води. Люди виживали хто як: хто діжками замовляв, щоб привозили, хто бурив свердловину. Ми ніколи й подумати не могли, що в селі буде цей водогін, але наші мрії здійснилися. Всі люди задоволені, вода в нас високої якості, дуже м’яка».

Людмила Безбабна, жителька с.Тузли додає:

«Раніше в нас геть не було води, за той час і труби вже погнили. Воду доводилося носити, хто мав гроші – свердловини бурив. А в кожному дворі господарство, вода потрібна. Тепер, як зробили водогін, чудовий тиск води з крану».

Також в Тузлах відремонтували огорожу місцевого цвинтаря, а сьогодні закінчують встановлювати вуличне освітлення. Розповідає Світлана Рубцова, одна з довгожителів села:

«У нас вулиці були темні – йдеш і перечіплюєшся часом ввечері. А не так давно – в останні місяці – по всіх вулицях провели освітлення й це, звичайно, добре для нас. Їм [ред. – енергетичній компанії], щоправда, не вірили спершу, думали – це розмови, не буде цього. Але й справді зробили. Водогін – це чудово, в нас дуже погана вода була. Хто мав свердловини – там вода солона йшла, терпка, гірка. А тепер у нас вода високої якості, смачна».

Узялася громада й за місцеву школу. Їй вже майже півстоліття, а двері та вікна стояли тут від самого будівництва. Торік їх замінили на нові. За словами директора тузлівської школи Оксани Сосюкіної, будівлю добре опалювали взимку, але через старі вікна та двері тримати комфортну температуру не вдавалося. Після заміни вікон одразу стала помітною різниця.

«Взимку в школі тепер значно тепліше. Тепер ми звернулися до вітрового парку по допомогу на капітальний ремонт спортивної зали і вже отримали добро, нам допоможуть. Також школа потребує ремонту системи відведення стічних вод», – розповідає директор школи Оксана Сосюкіна.

У планах села тепер – капітальний ремонт доріг. Отримавши вдалий досвід, місцеві мешканці переконані: щоб досягти успіху й розвивати свою територію, потрібно самим брати активну участь в житті села, виявляти ініціативу. А завдання чиновників районного та сільського рівня – створювати умови для залучення інвестицій, активізації бізнесу, який на умовах соціального партнерства зможе розвивати свою справу й допомагати громадам. Сергій Танасов, голова Березанської райдержадміністрації, який брав участь ще в перших переговорах громади і енергетичної компанії, розповідає:

«В районі ми створюємо європейський приклад для інших громад – як треба співпрацювати з бізнесом та громадою. Бізнес надає робочі місця, а якщо він ще й допомагає в соціально-економічних аспектах, то молоде покоління вже не думатиме про заробітки за кордоном, а житиме й розвиватиметься тут, удома».

Співпраця громад, місцевої влади і бізнесу – поширена європейська практика. Але працює таке партнерство лише за активної участі всіх сторін. В межах реформи децентралізації в Україні громади отримують дедалі більше повноважень. І тепер потрібно вчитися ними користуватись. Село Тузли на Миколаївщині лише починає цей шлях, але вже має перспективи – триває підготовка до будівництва наступних черг вітро- та геліоелектростанцій. Громада готується до нової співпраці.

Невдовзі планують відкриття ще одного вітрогенератора – вітропарку «Причорноморський». В остаточному варіанті цей парк складатиметься з трьох вітроенергетичних установок, які розраховані на виробництво 30 МВт електроенергії загалом. Як зазначив голова райдержадміністрації Сергій Танасов, саме розвиток альтернативної енергетики й активна позиція громади дали поштовх для зростання села Тузли, яке до того було майже депресивним.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

3
0

Поділитися з друзями:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: