Ось уже понад тиждень ніде не можу зігрітись: усі економлять на опаленні, зокрема і природа. За тепло потрібно дорого платити, а особливо за тепло сердечне. Але сьогодні мені пощастило – домовилась про інтерв’ю з власницею арт-кав’ярні «Щасливий кіт» Анастасією Донець і на собі відчула тепло, яким так активно діляться у соцмережах відвідувачі цього закладу.
Чекаєте на смачну, із запахом трав’яного чаю, розповідь про «Щасливого кота»? Така історія обов’язково буде. Але сьогодні ми з Настею поговорили про бізнес: суворий, безжальний, але такий цікавий. Сподіваємось, наша розмова стане в нагоді усім, хто давно наважується на власну справу і лише чекає «слушної нагоди».
7 вдалих бізнес-кейсів від Анастасії Донець.
Кейс №1. Виникла ідея – реалізовуй
– Як виникла ідея відкрити власну кав’ярню. Скільки часу пройшло від появи задуму до реалізації?
Навчаючись в аспірантурі на історичному факультеті, я почала працювати екскурсоводом. Як завжди, наприкінці екскурсії туристи запитували, де можна смачно поїсти або випити кави. На свій смак я рекомендувала ті чи інші заклади, але одразу з поправками, мовляв, будьте готові: там може бути такий нюанс, а там – такий.
В цей момент я завжди думала, ну чому немає ідеального закладу, без будь-яких «але».
Але першим моїм досвідом в бізнесі стали екскурсії на електромобілях. Ціле літо ми провели біля Ратуші, пропонуючи екскурсійні послуги. І саме тоді я вперше оцінила реальний потік туристів, які приїжджають до Кам’янця-Подільського. Кожну годину мене хтось запитував, де можна випити кави. Мабуть, це і стало остаточним поштовх для відкриття кав’ярні.
Ідея виникла в липні, в серпні я знайшла місце для кав’ярні, а у жовтні вже з’явився «Щасливий кіт». Спочатку це був лише літній майданчик, а на Новий рік ми відкрили ось це приміщення з каміном і котами.
– Як зараз оцінюєш – у тебе вийшло створити ідеальну кав’ярню, про яку ти мріяла?
– Звичайно, ні. Як відомо, диявол ховається в деталях, і саме деталі вирішують все. Але коли ти берешся за справу, ці деталі буквально падають тобі на голову. Не встигаєш вирішити одне, як з’являється інше. Отож відтоді як я маю власну кав’ярню, я зовсім по-іншому дивлюсь на решту закладів. І все більше не із засудженням, а із співчуттям. Хоча є речі, які залишаються для мене принциповими. Це свіжа їжа з-під ножа, виключно якісна продукція та обслуговування з посмішкою.
Кейс №2. Буде складно
– Спочатку робота нагадувала безсонний марафон. Був період коли закладались обручки, брались кредити, коли на міцність випробовувались найближчі люди і я сама.
Звичайно, для бізнесу потрібен стартовий капітал, а там, де його немає, починається екшн.
Такі періоди варті якщо не роману, то повісті. І якщо вони вдало закінчуються, слугують гарним маячком на все життя.
Три найважливіших «само-»: самоорганізованість, самоконтроль і самодисципліна.
Головна порада – не слухати нічиїх порад. Тільки починаєш якусь справу, і на тебе одразу сиплеться рій порад. Не заплутатись у них і не бути вжаленим кожною з них – це теж випробування.
Кейс №3. Бізнес не терпить почуттів
– Кожна справа дарує зустріч з чудовими людьми, але не усі лишаються з тобою через деякий час. На жаль, чим більше ентузіазму у двох засновників на початку, тим менша вірогідність разом дійти до кінця. Коли я починала справу, багато знайомих пропонували стати партнерами. Усім я відмовила, адже надзвичайно ціную наші стосунки. А бізнес не терпить почуттів.
Якщо ви все ж таки вирішили працювати з партнером, усе повинно бути максимально прописано, укладені відповідні договори. І навіть за таких умов життя може підкинути задачу, коли доведеться обирати людську сторону або бізнесову.
Кейс №4. Кам’янець – місто неораних сфер
– Наскільки важко розпочати свою справу у Кам’янці-Подільському?
– Насправді, неважко. Сьогодні ситуацію полегшує мораторій на перевірки, адже наше законодавство настільки недосконале, що при бажанні завжди знайдеться причина за що зачепитись. Але в цілому Кам’янець – досить відкрите місто для тих, хто планує починати свою справу. У місті ще чимало неораних сфер, які успішно розвиваються в світі, але у нас ними ніхто не займається. Тому порада молодим – хочеться – беріть і робіть. Тим паче, що Кам’янець інтенсивно розвивається. Зараз той період, коли легко можна знайти людей, які прагнуть вкладати гроші в цікаві проекти. Питання лише в актуальності вашої ідеї.
Не потрібно цуратись багатих людей. Взагалі, я вважаю, що в нашій країні одна з проблем – це відраза до багатих і співчуття до бідних.
Насправді, тільки багаті люди можуть сконцентрувати навколо себе квінтесенцію культури.
Вони можуть прогодувати художників, музикантів, можуть наймати майстрів, які будуть створювати якісні речі. Лише там, де багатий може купити картину, є сенс говорити про розвиток мистецтва. Варто згадати лише меценатів, колекціонерів кінця 19 – початку 20 століття. В пам’яті народу вони залишились як погані пани, хоча саме ці люди відкривали для нас шлях в цивілізований світ і зробили колосальний внесок в розвиток української культури.
Кейс №5. Вірити в дива і помічати їх у буденному
– Я усім розповідаю, що кав’ярня «Щасливий кіт» створює себе сама. В нас навіть є такий слоган: «Щасливий кіт» – це місце локації вуличної магії. Наведу приклад. Вирішили ми на старій стіні намалювати кавове дерево – на дереві, зрозуміло, має сидіти кіт. І так коти сподобались людям, що ми стали їх домальовувати. А коли є намальовані коти, потрібен і живий кіт. Тоді я влаштувала свою кішку на роботу: вранці привозила, ввечері забирала. Тут у неї народились кошенята – і це після того, як їй 4 роки не вдавалось завагітніти. Отож кішка дійсно стала щасливою, а разом з нею і п’ятеро кошенят.
А ще ми намалювали ліхтар, а потім з’ясувалось, що саме такий ліхтар був встановлений тут раніше, про що свідчить збережене фото. І такі дива трапляються у «Щасливому коті» постійно.
Кейс №6. Все встигнути….можна
– Настя, як вдається все встигати: і екскурсії, і кав’ярня, і, головне, виховання доньки.
– На жаль, відпрацьованої системи тайм-менеджменту у мене немає, інакше давно була б успішною та багатою. Але мені, дійсно, вдається поєднувати багато справ.
Мій робочий день часто буває таким:
- о 3:20 ранку зустрічаю туристичну групу на вокзалі;
- їдемо на екскурсію в Бакоту, бо так рано у місті нічого не працює;
- повертаємось в місто і я проводжу екскурсію Кам’янцем, паралельно контролюючи, як донька дісталась зі школи додому, а з дому – до художньої школи;
- після екскурсії поспішаю в кав’ярню;
- ввечері робимо з донькою домашнє завдання.
Ось такий графік.
Кейс №7. Знаходь час для відпочинку та натхнення
– Настя, ритм життя дійсно напружений. Як ти відпочиваєш?
– Ходжу в спортзал, пишу оповідання – це робить мене по-справжньому щасливою. Але найбільшу насолоду отримую від мандрівок маєтками та замками. Маю велику мрію створити фонд по реставрації таких об’єктів. Вже навіть є певні напрацювання, але ще потрібен час для досконального вивчення всіх юридичних тонкощів.
5 ключових порад для тих, хто планує відкривати свою справу
- Хочете почати – починайте!
- Не пошкодуйте часу – попрацюйте найманим працівником у тій сфері, яка подобається.
- Будьте наполегливими. Працюйте навіть тоді, коли одразу немає результату. Особливо на початку. Немає віддачі з першого разу, продовжуйте працювати до 101 разу, і лише на 125 все вийде.
- Не повинно бути шляхів для відступу. Тільки вперед.
- Найкращий результат виходить тоді, коли стаєш справжньою родиною зі своїм колективом. Але не можна забувати і про субординацію. Без неї дуже важко управляти бізнесом.
