akademia
21 Жовтня, 2017 | 504

Театральний фестиваль «Комора»: чим вразив театр з Рівного

З 19 по 22 жовтня у Кам’янці-Подільському проходить театральний фестиваль «Комора». На чотири дні РЦКМ «Розмай» перетворився на справжню Мекку для тих, хто живе театром, і тих, хто із задоволенням поринає у його атмосферу при першій нагоді.

Колективи з усієї України та закордону зібрались, щоб продемонструвати найкращі сучасні постановки, обмінятись цікавими режисерськими та акторськими здобутками та надихнутись на подальші мистецькі звершення.

В цьому році театри з Рівного привезли одразу дві вистави: «Не дитячі ігри» від театру «Сонях» та «Академію сміху» від лабораторії сучасної драматургії та режисури.

Після вистави «Академія сміху» ми поспілкувались з актором та режисером Євгеном Васильєвим. Разом з Олексієм Титаренко вони зірвали шквал овацій та вразили глядачів фестивалю «Комора» майстерною акторською грою та самобутністю постановки.

Конфлікт цензора і драматурга – історія, здається, не нова. Але те, як лише двоє акторів змогли прикувати увагу глядачів до подій, що розгортаються на сцені, як змусили ловити кожну емоцію, кожну посмішку – все це викликало щире захоплення глядачів та колег по театральному цеху.

І хоча автор п’єси  –  японський сучасний драматург Кокі Мітані,  кожен у залі зміг провести паралель із сучасним українським суспільством.

akademia2

ПРО РОЛЬ

Актори майстерно передали всю складність стосунків митця і цензора – людини, яка має втримати  творчість в рамках системи, але, випадково для себе, перетворюється на співавтора геніального твору.

За 27 років в театрі це перша така вистава: дві дії і лише два актора – доволі ризикований експеримент. Крім того, досить непростий матеріал, який нібито зрозумілий кожному, але розкриває більше мистецькі проблеми, – каже Євген Васильєв.

В ролі цензора мені ніколи не доводилось бути. Є такий театральний термін «роль на опір», тобто буває, коли щось органічно лягає на тебе, інша річ – коли ти працюєш з тим, що не відповідає твоїй особистості. Такою стала для мене роль цензора.  А от в ролі драматурга, якого зіграв Олексій Титаренко, на жаль, доводилось бувати, і не раз.

ПРО ЛАБОРАТОРІЮ

Проект «Лабораторія сучасної драматургії та режисури» об’єднав керівників трьох рівненських театрів Юрія Паскара (театральна лабораторія «Відсутність»), нашого співрозмовника Євгена Васильєва (молодіжний театр «Текстильник») та керівника театру «Сонях» Олексія Титаренка.

Лабораторія як експериментальний майданчик має на меті розвиток та популяризацію сучасної української режисури та драматургії, а також відкриття нових імен в українському театральному мистецтві.  І хоча вистава «Академія сміху» – перша робота лабораторії, їй вдалось отримати чимало схвальних відгуків на різних театральних фестивалях.

ПРО АМАТОРСЬКІ ТЕАТРИ

Межа між професійним і аматорським мистецтвом дуже умовна, – вважає Євген Васильєв. – На таких фестивалях, як «Комора», можна побачити аматорські колективи та експериментальні постановки, рівень  яких буває значно вищим, ніж у професіоналів.

ПРО «КОМОРУ»

Дуже важливо театру не варитись у власному соку, не обростати самовдоволенням, самолюбуванням. На театральних фестивалях є змога взяти чимало з досвіду колег, більш тверезо оцінити своє місце, свій рівень. Адже одна справа – відчувати себе зіркою на рівні району чи обласного театру, інша справа подивитись, чим живуть інші театральні колективи.

Хоча мистецтво, звичайно, не спорт, у кожного може бути своє бачення, свої акторські та режисерські рішення. На таких фестивалях – головне, спілкування, встановлення творчих зв’язків. За що ми і дякуємо організаторам «Комори».

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

9
0

Поділитися в соціальних мережах:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: