lkona2
21 Вересня, 2017 | 170

Різдво Богородиці — історія, сенс і народні традиції, пов’язані зі святом

21 вересня православні християни згадують Різдво Пресвятої Богородиці.

Подія, яку ми святкуємо в цей день, не описана в Новому Завіті. Відомості про нього дійшли до нас з Церковного Передання, одного з джерел нашого віровчення, разом зі Священним Писанням.

Про Різдво Діви Марії розповідає Протоєвангеліє Іакова, яке було написано у II столітті. А відзначати свято як окремий святковий день стали в другій половині V століття. Про це ми, наприклад, читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446 роки) і в требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки).

Коли святкується Різдво Богородиці

Православні християни святкують Різдво Діви Марії 21 вересня за новим стилем (8 вересня за старим стилем).

Свято за православною традицією триває 6 днів, з 20 по 25 вересня. Цей період включає предпразднство і попразднство. Предпразднство – один або декілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитвослів’я, присвячені події, яку святкуватимуть. Відповідно, попразднство — такі ж дні після свята.

Що можна їсти на Різдво Богородиці

Якщо свято не припадає на середу або п’ятницю, в цей день посту немає, тобто віруючим дозволяється їсти будь-яку їжу.

Події Різдва Пресвятої Богородиці

У Новому Заповіті ми не знайдемо практично нічого про земне життя Богородиці. Євангелія не дають відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці започатковане на Церковному Передані. Існує так зване Протоєвангеліє Іакова, яке написане в II столітті. В ньому ми читаємо, що Марія народилася від благочестивих батьків Іоакима та Анни. Іоаким походив з царського роду, а Анна була дочкою первосвященика. Вони дожили до похилих років і були бездітними. Це було джерелом скорботи для пари і викликало суспільний осуд.

Одного разу, коли Іоаким прийшов до Храму, первосвященик не дозволив йому принести жертву Богу, сказавши: «Ти не дав потомства Ізраїлю». Після цього невтішний Іоаким подався у пустелю для молитви, Анна залишилася вдома і теж молилася. У цей час їм обом з’явився ангел і кожному сповістив: «Господь почув молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі».

Дізнавшись радісну новину, подружжя зустрілися біля Золотих воріт Єрусалиму.

Після цього Анна зачала. Як описується в Протоєвангелії Іакова, «пройшли належні їй місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила». Праведники дали обітницю посвятити свою дитину Богові і віддали дочку Марію в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.

Історія святкування Різдва Богородиці

Свято Різдва Богородиці християни почали відзначати тільки у V столітті. Перші згадки про нього ми читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446) і в требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки). Також про свято пишуть святителі Іоанн Златоуст, Епіфан і Августин. А в Палестині існує переказ про те, що свята рівноапостольна цариця Олена побудувала в Єрусалимі храм у честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Ікона Різдва Богородиці

Найдавніші зображення подій Різдва Божої Матері ми зустрічаємо у X-XI століттях. Це ікони і фрески. Наприклад, розпис грузинського храму VII століття в Атени. Весь цей храм присвячений Богородиці.

ikona

Є і інші стародавні зображення свята: фрески в Київському Софійському соборі (перша половина XI століття) і в Преображенському соборі Мирожського монастиря (XII століття), композиція церкви Іоакима і Анни сербського монастиря Студениця (1304 рік).

Традиційно на ранніх іконах і фресках іконописці зображували у центрі композиції праведну Анну — матір Діви Марії. Породілля напівлежить на високому ложі, перед нею стоять жінки з дарами, акушерка і служниці, які омивають Богородицю в купелі.

ikona1

З кожним століттям цей іконописний сюжет збагачувався новими й новими подробицями. Приміром, стали зображати стіл з принесеними дарами і частуваннями, водойму, птахів. Зараз ікону Різдва Богородиці часто роблять житійною, тобто доповнюють основний сюжет окремими композиціями (клеймами) — сюжетами з історії події. Плач Іоакима в пустелі, благовіщення Іоакиму і благовіщення Анні, зустріч подружжя біля Золотих воріт Єрусалимського храму і так далі.

До наших днів збереглися розписи собору Різдва Богородиці Ферапонтова монастиря, які в 1502 році виконав великий іконописець Діонісій. Це фреска над головним входом, яка зображує святу Анну на ложі; купіль; відвідувачі, які приходять вклонитися Народженій і діви з судинами в руках; Іоакима і Анну з Дівою Марією на руках.

Будинок Іоакима і Анни

Дім Іоакима і Анни — одна з християнських пам’яток Єрусалима. Як свідчить Церковне Передання, Діва Марія народилася в будинку своїх батьків — праведних Іоакима і Анни. Розташовувався він у північно-східній частині Єрусалиму, нині це територія Мусульманського кварталу Старого міста, близько Левових воріт.

Православні і католики до цих пір сперечаються про те, де точно стояв будинок, і збудували монастир і базиліку на відстані 70 метрів один від одного. Православний монастир святої Анни — місце паломництва для багатьох християн світу. На першому поверсі обителі — церква на честь Різдва Божої Матері, а під будівлею монастиря — стародавня печерка. Вважається, що ця печерка — частина будинку Іоакима і Анни.

Народні традиції Різдва Богородиці

У східних слов’ян церковні традиції святкування Різдва Пресвятої Богородиці тісно переплелися з народними.

На Русі Різдво Божої Матері називали «Малою Пречистою», за аналогією з «Великою Пречистою» — празником Успіння Богродиці. А ще — Аспосов день, в який зустрічали «матінку-осенину», тобто осінь. Взагалі, часи були для наших предків основним джерелом звичаїв, обрядів і творчості: пісень, прислів’їв, приказок.

У Аспосов день ходили один до одного в гості, вшановували молодят, накривали багато стіл. В цю пору селяни прибирали на зиму бджолині вулики, збирали цибулю. Це був кінець літніх польових робіт і початок осінніх приготувань. Хлібороби вшановували Богородицю — Небесну покровительку землеробства, Подательницю врожаю, Спорительницю хлібів — за зібраний урожай та просили Її допомоги на рік майбутній.

Джерело: журнал «Фома в Україні»

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

5
0

Поділитися в соціальних мережах:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: