
Просимо допомогти юному кам’янчанину Георгію Остафію з діагнозом ДЦП
Просимо допомогти 12-річному Георгію Остафію, у якого діагноз ДЦП. Ізраїльські лікарі пообіцяли, що зможуть поставити хлопчика на ноги. Днями йому зробили в клініці складну операцію, яка тривала понад 5 годин. Далі – ще мінімум два місяці реабілітації, а через півроку ще одна операція.
Вартість однієї операції – 25 тисяч доларів, а кошти сім’ї необхідні ще й на реабілітацію.
Якщо хтось може допомогти, то сім’я хлопчика буде дуже вдячною. Номер рахунку: 5168 7572 4250 4928 – мама Галицька Ірина Василівна.
Публікуємо повний текст історії боротьби мужнього хлопчика та його героїчної мами, яку оприлюднила кам’янецька журналістка Вероніка Власюк:
«Є у мене чудова подруга Ірина Галицька, з якому ми разом колись давно вчилися в ліцеї. Візитівкою Ірини є її незмінна посмішка та блиск у величезних очах. А ще у Ірини є чудовий синочок Жорік – красунчик та розумничок. Йому вже майже 12 років.
Зараз таких діток, як Георгій, називають нетерплячками, через їхнє непереборне бажання швидко народитися та обійняти мамочку. Ось і Жорік народився, коли в Іри був термін вагітності лише 6,5 місяців. На щастя, хлопчик вже мав вагу понад кілограм. Але всеодно йому більше місяця довелося провести в реанімації, без мами.
Дитину виходили, але згодом поставили невтішний діазгноз – ДЦП. Лікарі не лякали маму, але й не обнадіювали. Єдине, що говорили: «Ви, мамочко, радійте, що відчуваєте зворотній зв’язок від дитини, що можете спілкуватися, бо є такі, хто й цього немає». Й Ірина щиро раділа. Не знаю, де тоді в молодої мами взялося стільки мудрості й сили для цієї боротьби.
Ви не повірите, але за 12 років я жодного разу не почула від неї, що їй важко, чи в неї опускаються руки. І зовсім не було зневіри. На запитання: «Як справи?», вона завжди відповідала лише «Чудово, у нас великий прогрес».
І це справді так, завдяки її любові та величезному оптимізму, її дитина крок за кроком долала наслідки хвороби. На розумовому розвитку хвороба ніяк не позначилася. Була лише одна проблема – ходіння. Коли хлопчику було шість років, Ірина одного разу сказала: «У часи своєї юності я б ніколи не подумала, що згодом в мене буде одна мрія, щоб моя дитина в шість років почала ходити».
Щоб ця мрія здійснилася, ця тендінтна дівчина-жінка зробила дуже багато – вони об’їздили в Україні всіх лікарів, всі клініки, які спеціалізуються на цій хворобі.
Вони робили все, хто що радив. Витрачено дуже багато сил, грошей, які Ірина заробляла, працюючи майже цілодобово. А найголовніше – мама вірила у свого сина! Жорік почав ходити, але не зовсім впевнено.
Ізраїльські лікарі пообіцяли, що зможуть поставити хлопчика на ноги. Днями йому зробили в тій клініці складну операцію, яка тривала понад 5 годин. Далі – ще мінімум два місяці реабілітації. І через півроку ще одна операція, яка обов’язково закінчиться щасливо!
Але тут є одна ложка дьогтю – гроші. Лише операція коштувала 25 тис. $. Ще потрібні кошти на реабілітацію. Родина вже залізла у великі борги, а кошти потрібні ще.
Якщо хтось може допомогти, то сім’я Іри буде дуже вдячною.
Ось номер рахунку 5168 7572 4250 4928 Галицька Ірина Василівна».