13 Грудня 2017 | 804

Олексій Крилов: «Складні системи можуть руйнуватись в одну мить»

Розпад СРСР, деградація та смерть авторитарного режиму для студента Київського політехнічного вишу Олексія Крилова стали наочним прикладом того, як складні системи можуть руйнуватись в одну мить, ховаючи під уламками  непохитну впевненість про стале та прогнозоване майбутнє.

Для інженера-системотехніка поняття «система» невід’ємне від поняття «розвиток». Сталий розвиток країни, міста, родини – ось головна мета та завдання громадської організації «Чисті схили».

14088435_677382225771677_6578347347144426980_n

Використовуючи в своїй діяльності системний підхід та аналіз,  ГО «Чисті схили» не зупиняються виключно на екологічних питаннях, а мають значно ширший спектр інтересів.

Разом з Вікторією Желіховською та Надією Камковою, Олексій Крилов є постійним учасником громадських слухань та сесійних засідань, на яких піднімаються важливі питання по екології та благоустрою міста.

На рахунку ГО «Чисті схили» декілька загальноміських акцій з прибирання міста та каньйону, а також чимало цікавих громадських ініціатив.

Сьогодні говоримо з Олексієм Криловим про актуальні проблеми Кам’янця-Подільського, до роботи над якими активно долучається ГО«Чисті схили».

– Олексій, «Чисті схили» виступали проти передачі земельної ділянки в каньйоні річки Смотрич в оренду МПП «Гала-тур»  і врешті громада домоглась скасування договору оренди. Поясніть свою позицію.

– Насправді, ми не були проти змін. Голову нашої громадської організації Вікторію Желіховську було навіть включено до складу конкурсної комісії з відбору проектів по відновленню та благоустрою зони відпочинку з міським пляжем та водною станцією в каньйоні річки Смотрич рішенням виконавчого комітету міської ради №126 від 4 лютого 2016 року.

Але у цій справі  є дві сторони. З одного боку, під час прибирань та прогулянок ми бачили в якому деградованому і захаращеному стані знаходиться каньйон. Люди після відпочинку залишають там чимало сміття, і ситуація з кожним роком тільки погіршується. Каньйон поступово перетворюється на смітник.

12890878_1714384258807880_2734612502493053453_o

Звичайно, я не вважаю, що так повинно бути. Хотілось би, щоб у каньйоні були створені належні культурні умови для відпочинку зі збереженням та охороною природного ландшафту. Своє бачення можливого розвитку цієї території ГО «Чисті схили» представили в сесійні залі під час громадських слухань 19 березня.

Але з іншого боку, у мене є ряд питань.  Мені досі не зрозуміло, хто відповідальний за дотримання режиму охорони території Смотрицького каньйону та інших природних об’єктів, до чиїх повноважень відноситься контроль за збереженням геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення.

Мені не зрозуміло, чому директор НПП «Подільські Товтри» з квітня місяця вже втретє ігнорує засідання робочої групи.

До того ж, ми повинні говорити не тільки про каньйон, а й про збереження екології річки Смотрич, яка змінюється через побудову на ній малих ГЕС та екскурсійну діяльність БРДМ.

Раніше особисто я думав, що каньйон річки Смотрич належить до сфери відповідальності НПП«Подільські товтри», потім під час громадських слухань побачив охоронне зобов’язання, видане Міністерством екології та природних ресурсів України землекористувачу – Департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури Кам’янець-Подільської міської ради.

12823511_1706562009590105_363252289858791292_o

З іншого боку, в положені про національний природний парк «Подільські товтри»  п.2.2 написано – «Основним завданням парку є: збереження та відтворення цінних та природних та історико-культурних комплексів та природних об’єктів ландшафтів Поділля, включаючи підтримання та забезпечення екологічної рівноваги в регіоні».

Тож мені не зрозуміло, чому директор НПП «Подільські Товтри» з квітня місяця вже втретє ігнорує засідання робочої групи з розробки проекту землеустрою відмежування заповідного об’єкту «Смотрицький каньйон», який включений до цієї групи розпорядженням міського голови 6 квітня 2016 № 185-р.

На жаль, ідея відновлення та благоустрою каньйону поки принесла місту тільки втрати.

Найголовніша втрата – відсутність довіри громади до прозорості дій з боку влади, а також  втрати фінансові, в тому числі коштів міського бюджету.

Єдиний позитив – замовлення міською радою проекту землеустрою відповідно до припису охоронного зобов’язання провести відмежування заповідного об’єкту в натурі з нанесенням на планово-картографічні матеріали  та оформлення його природоохоронною наочністю.

Тобто фактично почали робите те, з чого і потрібно було починати.

На сьогоднішній день, за словами директора ТОВ «НК «Земексперт» Івана Кушнірука, виконавця проекту землеустрою, на 2,36 га (а це лише один «квартал» із 16) у Смотрицькому каньйоні буде встановлено 263 межових знаки із запланованих трьох тисяч.  Проeкт зeмлeустрою щодо визначeння мeж каньйону розроблeно на всі 49 га. Документи по кожному «кварталу» мають пройти експертизу та бути затверджені архітектурними, екологічними, природоохоронними установами.

– Олексій, що призвело до скасування договору оренди між міською радою та директором МПП «Гала-тур» Анатолієм Ковальським?

– Господарський суд Хмельницької області скасував рішення виконавчого комітету міської ради №306 від 11.03.2016 «Про затвердження проекту договору на відновлення та благоустрій зони відпочинку в каньйоні річки Смотрич», визнавши його незаконним.

Це пов’язано з тим, що рішення про укладення договору на проведення господарської діяльності було проведене без відповідного вивчення можливого впливу проекту на стан об’єкту природного середовища, що знаходиться під охороною.

Тим самим виконавчий комітет Кам’янець-Подільської міської ради порушив вимоги природоохоронного законодавства в частині обов’язковості попереднього проведення екологічної експертизи та вийшов за межі своїх повноважень.

На підставі цього  укладений договір за позовом місцевої прокуратури було визнано судом недійсним.

Як вже говорив, сама ідеї перетворення захаращеної території на ландшафтний парк і місце відпочинку, на мою думку, цілком непогана. Але потрібно, щоб такий проект пройшов екологічну експертизу і проводився під наглядом працівників Національного природного парку. Потрібно, щоб такий проект об’єднав громаду, а не навпаки.

Потрібен не конфлікт, а довіра, комунікація і спільна мета — розвиток міста та збереження його довкілля для майбутніх поколінь.

– Які ви бачити шляхи для порозуміння громади та міської влади з приводу цього питання?

По-перше, керівник та науковці НПП «Подільські Товтри» повинні брати активну участь в проекті.  По-друге, потрібно, щоб такі конкурси проводились максимально прозоро, а за для цього  місту потрібно розробити Положення «Про проведення інвестиційних конкурсів», Положення «Про здійснення інвестиційної діяльності», які мають пройти юридичну та громадську експертизу.

А загалом, говорячи про майбутнє в світлі кліматичних змін, наша громадська організація зацікавлена, щоб в місті була створена експертна рада зі сталого розвитку, основою якої б мали бути науковці, знання та досвід яких потрібно використовувати при стратегічному  плануванні розвитку міста. А для цього потрібен не конфлікт, а довіра, комунікація і спільна мета — розвиток міста та збереження його довкілля для майбутніх поколінь.

dsmhhaxiwwo– Який на сьогодні стан справ по Смотрицькому каньйону?

– З квітня було проведено три зустрічі з ТОВ «НК «Земексперт», під час яких можна було ознайомитись з уже проведеними етапами роботи по відмежуванню заповідного об’єкту. Остання зустріч відбулась 23 листопада. Тоді Іван Кушнірук, директор ТОВ «НК «Земексперт», повідомив, що робота над проектом щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду майже закінчена. Зараз чекаємо коли буде можливість ознаймитись з електронною версією проекту.

«KWS-Україна» є еталоном в плані відкритості та прозорості ведення бізнесу.

– Олексію, якщо відійти від теми каньйону,  чи вдається вам знайти спільну мову з підприємствами міста в плані захисту навколишнього середовища?

– Звичайно, все індивідуально. Наприклад, цього року керівництво цементного заводу проявило ініціативу і долучилось корпоративною командою до всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою». Також підприємство пройшло модернізацію, що дозволило суттєво зменшити викиди в навколишнє середовище та енерговитрати при виробництві.

Великі надії покладаємо на можливу співпрацю з компанією «KWS-Україна», яка нещодавно відкрила в Кам’янці-Подільському насіннєвий завод.

Ще на початкових етапах будівництва вона показала свою відкритість, провівши зустріч з громадськістю та надавши для ознайомлення документи з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

Як на мене, «KWS-Україна» є еталоном в плані відкритості та прозорості ведення бізнесу. Нам є чому у них повчитись.

dscn6596-1024x768

Рослинництво та селекція особливо чутливі до змін, які відбуваються сьогодні. Зростаюча концентрація СО 2 в атмосфері, глобальне потепління і більш висока частота екстремальних погодних явищ означає збільшення коливань врожайності сільськогосподарських культур і зростаючих втрат врожаю. Початкові ефекти зсуву кліматичних зон потребують адаптації.  Змінюються зони розповсюдження шкідників та хвороб і не тільки у сільському господарстві.

Тому маємо надію звернутись до міжнародного досвіду компанії KWS з метою створення регіональної просвітницької програми.

А от питання по ДП «Довжоцький спиртовий завод» зависло у повітрі. Сьогодні йде процес підготовки до приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості,  і до його завершення говорити про  зміни просто немає сенсу. Біогазова установка, можливо, могла б вирішити ситуацію з накопиченням мелясних відходів та забезпечити саме підприємство необхідною енергією. Але жоден інвестор не буде вкладати гроші без гарантій від держави, які вона на сьогодні дати не може.

1111

Також відкритим залишається питання з курячим послідом на підприємстві «Авіс», він же «Червоний прапор», він же «Авангард». Крім запаху посліду, який докучав мешканцям сіл, де його в якості добрив використовували на полях, додалась ще одна проблема.

На початку року Держветфітослужба виявила у пробах в посліді  збудник сальмонельозу (Salmonella Enteritidis). Тому говорити про свідомість саме наших керівників поки що зарано.

salmonellez– Об’єм роботи вимальовується чималий. Одній громадській організації тут не впоратись. Які шляхи залучення інших громадських активістів до цієї роботи ви бачите?

– По білому заздрю роботі молодіжного клубу розвитку в Хмельницькому. Їм вдається реалізувати багато цікавих проектів та системно підійти до проблем .

Наша молодь та школярі теж  долучаються до екологічних акцій, в місті діє осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта».  Але для створення чогось подібного до хмельницького молодіжного клубу  в Кам’янці потрібно більше активної молоді.

Основним питанням сьогодні є розробка єдиної програми розвитку міста, яка б допомогла об’єднати зусилля представників громадських організацій, фахівців НПП «Подільські Товтри», викладачів місцевих вузів та студентів.

Тільки разом, маючи спільне бачення,  ми можемо запобігти катастрофі.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Євгенія Соловська
Читайте Новини Кам'янця-Подільського в Telegram.

Поділитися з друзями:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: