Малієвецький обласний історико-культурний музей відзначив своє 4-річчя по-науковому. Тут провели вже традиційну IV Всеукраїнську науково-краєзнавчу конференцію «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура».
Малієвецький обласний історико-культурний музей відзначив 4-ліття мирно і тихо. По науковому. Ну, як тихо? Ми взяли тай зробили за літо те, що я планувала зробити за 10 років. Ну ок – за 5. Ще раз нагадаю, що все те сталось завдяки БФ «Меценатська фундація OLOS», – зазначила директорка музею Анастасія Донець на своїй сторінці у Facebook.
В ході конференції учасники з України та Польщі обговорили роль аристократичних маєтків та «чужої» культурної спадщини, розвиток палацово-паркового мистецтва та багато інших питань.
Щодо теми розуміння історії польської шляхти в Україні учасники відзначили виступи доктора історичних наук Ігоря Гирича «Шляхи засвоєння «чужої» культурної спадщини. Польський досвід» та доповідь Пйотра Тишко-Хмеловця з Вроцлава «Річпосполитська ідентичність сьогодні: особисті ремарки нащадка польсько-руської шляхти і мазовєцьких селян».
Про традиційні подільські страви на конференції розповідали викладачки Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Вікторія Церклевич та Анна Діль. Дослідниці презентували альманах «Поділля має свій смак!».
Також Вікторія Церклевич та заступниця директора Малієвецького музею Олена Радзивілл представили результати дослідження на тему: «Мисливські бенкети подільської шляхти на прикладі маєтностей роду Потоцьких в Антонінах та Орловських у Маліївцях». На основі цих робіт наразі створюється новий туристичний маршрут.
Своїми гастрономічними враженнями поділився директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук:
В Маліївцях готують білий борщ, в Меджибожі борщ на копченому мʼясі, а я в Кременці вишневий борщ. На одній із світлин три директора відповідних музейних установ, які багаті своїми локальними борщами.
На конференції разом з колегою Іриною Скакальською Андрій Левчук поділився дослідженнями аристократичного посуду і трапез як елементів культурної пам’яті.
Домовленості про співпрацю з музеями Кременця та Ізяслова – ще один практичний результат зустрічі.
В цілому за підсумками конференції учасники напрацювали багато практичних ідей для розвитку музейної справи та підготовки майбутніх фахівців із туризму.
Високий рівень доповідей, блискуча ерудиція і бездоганна кваліфікація доповідачів, актуальність тем, що їх порушували учасники, розширення географії і тематики аналізованих проблем не можуть не тішити. Хмельниччина, Львівщина, Тернопілля, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина, Харківщина, Сумщина… Історія, генеалогія, архівна справа, музеєзнавство, культурологія, паркознавство, арбористика і дендрологія, геологія…
Палацово-паркові комплекси диктують дедалі ширшу тематику досліджень і потребують кваліфікованої уваги фахівців багатьох спеціальностей.
Щиро тішуся, що Маліївці залишаються точкою притяжіння для перевірених друзів і нових захоплених, залюблених у свою справу дослідників, – зазначила організаторка конференції, заступниця директора Малієвецького музею Олена Радзивілл.
Матеріал підготовано на основі вражень учасників конференції