29 Листопада, 2018 | 1179

21 факт про сучасну Естонію, який може вас здивувати (+ тест)

Україна та Естонія здобули незалежність майже одночасно у 1991 році. Проте історія наших країн після омріяної свободи відрізняється кардинально.

Естонці впевнені, що різниця зумовлена тим, що у 1918 році в результаті визвольної війни Естонія, на відміну від УНР, таки здобула незалежність, яка тривала цілих 22 роки.  Окупація країни Радянським Союзом у 1940 році не змогла стерти з пам’яті  цієї перемоги. І тому, коли Естонія повернула незалежність, керівництво країни вже не боялось. Естонці чітко знали, як і що потрібно робити: курс на європейські цінності, вступ в ЄС та НАТО, повна інтеграція в західний світ.

За своєю культурою і способом мислення ми ближчі до скандинавських країн, –  можна почути від естонців.

Саме у Фінляндії, до якої на поромі з Таллінна можна дістатись за 2 години, Естонія запозичила не лише чимало успішних реформ, але й впевненість у європейському виборі. Адже ще у радянські часи естонські родини за допомогою спеціальних антен мали змогу зазирнути у фінляндську або швецьку реальність, яка була схожою на процвітаюче задзеркалля.

Перш ніж розповісти, чим вразила нас Естонія під час навчального візиту, пропонуємо перевірити, наскільки ваше мислення близьке до естонського.

 

А тепер повернемось до того, що нас дійсно здивувало в Естонії. Гарні дороги, чисті, охайні вулички, відреставровані історичні споруди – тих, хто бував у Європі, цим вже не здивуєш. Тож пропонуємо наш суб’єктивний список особливостей Естонії.

1. Коли пролітаєш над Естонією, маєш нагоду насолодитись первобутньою красою цієї країни, її лісами та численним островами. Ліси складають 52% території Естонії. Проте численні дерев’яні будиночки, добротні дерев’яні меблі та прикраси з дерева – невід’ємні елементи естонських інтер’єрів – тут воліють робити  не з власної деревини, оберігаючи зелене багатство країни.

2. Українця здивує ставлення естонців до державної влади. Ні, для них не характерно пишатись конкретною людиною. Тут швидше гордяться результатом, якого вдалось досягнути у співпраці з владою в атмосфері взаємної довіри.

3. В Естонії розвинуте громадянське суспільство. Місцева влада Таллінна передає громадським організаціям велику частину своїх повноважень разом із бюджетними коштами. Адже громадські організації, кожна у своєму напрямку, краще розуміють потреби та проблеми талліннців. І на основі цих знань можуть більш ефективно їх вирішувати.

4. Естонські журналісти зізнаються, що порівняно з українськими реаліями, політичне життя Естонії надзвичайно нудне. Наші журналістські розслідування ставляться у приклад естонським студентам журфаків. Проте щороку мінімум один естонський чиновник іде у відставку в результаті саме журналістських розслідувань, чим Україна, на жаль, не може похвалитись.

5. В Естонії немає олігархів. Тут можна без коментарів.

6. Зменшити затори на вулицях міст, сприяти тому, щоб естонці частіше вибирались на прогулянки, допомогти сільському населенню стати більш мобільним – усі ці задачі вирішує безкоштовний громадський транспорт в Естонії. Мова йде і про міжміське сполучення.

7. Середня зарплата в Естонії – 1300 євро. Звичайно, це не те, що нас здивувало. Але читачів це питання буде цікавити одним з перших. Комунальні платежі при цьому в середньому 100-150 євро.

8. «Чим ми можемо бути корисними»? Вже саме це питання докорінно відрізняється від українського: «Що ви можете нам дати». Будучи маленькою країною, населення якої лише 1,3 мільйона осіб, Естонія весь час задається питаннями: «Чим ми можемо бути корисними Європейському Союзу, НАТО?»

9. Як відповідь на питання попереднього пункту зазначимо, що естонці вирішили стати одними з кращих у ІТ-сфері. Прикладом їхнього успіху в цій галузі є електронне врядування. Парламент Естонії з 2000 року є безпаперовим. ID-картка дозволяє естонцям вирішувати майже всі бюрократичні питання зі свого комп’ютера або мобільного телефону у кілька кліків. Електронне врядування дозволило Естонії зекономити 2% від ВВП. Саме стільки повинна витрачати на оборону країна-член НАТО.

10. Саме в Естонії з’явився сервіс відеозв’язку Skype.

11. Сприятливий інвестиційний клімат по-естонськи – це можливість стати електронним резидентом країни та за допомогою ID-картки й комп’ютера відкрити компанію в Естонії, управляти нею, сплачувати податки і при цьому фізично не бути в Естонії.

12. Сучасні фізичні кордони і національні обмеження – для Естонії це атрибут минулого. Вони роблять усе для того, щоб людина могла жити в одній країні, мати громадянство іншої, робити бізнес в третій, працювати з клієнтами по всьому світу, приймати платежі у різних валютах, при тому у неї може навіть не бути фізичного офісу – вся діяльність відбувається в інтернеті.

13. На відміну від інших країн, де уряд може шпигувати за своїми громадянами, в Естонії вас одразу повідомлять, якщо будь-яка служба спробує дізнатись певну інформацію про вас. Ваші медичні дані, податкова звітність, інформація про навчання знаходяться на різних серверах у різних службах, які не мають безпосереднього доступу одна до одної. І щоб ці дані отримати, служби мають робити запити, про які вам надійде сповіщення. Тому естонці переконані, що електронне врядування не обмежує їхню свободу, а навпаки її забезпечує.

14. Після кібератаки Російської Федерації у 2007 році та подальших регулярних спроб втрутитись в електронну систему Естонії, країна запровадила кібервійсько, готове не лише захищатись від кібератак, але й атакувати у разі потреби. До слова, НАТО ще тільки розмірковує над необхідністю створення такої армії.

15. Етнічні росіяни, які переселилися в Естонію у роки радянської окупації, і не захотіли вивчити естонську мову, не отримали громадянства. Таким чином у 90-х роках люди, які були вороже налаштовані до проєвропейського курсу Естонії, були виведені з активного політичного та суспільного життя країни і не змогли гальмувати життєво важливі перетворення. До речі, Естонія оцінила в 1,2 млрд євро збитки від радянської окупації.

16. Прихід до влади правих сил у 90-их роках дозволив Естонії стати тією країною, яку ми бачимо сьогодні. А коли питання незалежності та зовнішніх впливів не стоїть так гостро, можна взяти на озброєння і європейську толерантність. Про що це ми? 25% населення країни – російськомовне. У Естонії можна більш-менш успішно прожити все життя, але так і не вивчити естонську мову. Єдине, як вже зазначалось вище, вас не допустять до голосування на парламентських і президентських виборах і ви не отримаєте громадянство. А от на місцевих виборах – будь ласка. Тому є міста, населення яких майже повністю російськомовне. Наприклад, Нарва. Але естонці, як істинні європейці, поважають культуру нацменшин і якщо й вбачають у цьому загрозу, то особливо не люблять про це говорити.

17. В Естонії працює більшість російських телевізійних каналів, які рясніють пропагандою та відвертими маніпуляціями. Але згадаємо попередній пункт. Єдина відповідь Естонії – створення власного російськомовного каналу, який по рейтингам навіть близько не може конкурувати з російськими, враховуючи кардинально різні бюджети.

18. Сьогодні більшість естонців – атеїсти. Лише 15% називають себе віруючими. Історично головною конфесією в Естонії вважалось лютеранство. Православна Естонія пройшла схожий з Україною шлях отримання Томосу від Константинополя. В результаті в країні існують дві православні церкви: Естонська Автокефальна Православна Церква (Константинопольський Патріархат) та Естонська Православна Церква Московського Патріархату. Кількість приходів, які відійшли ЕПЦ Московського Патріархату в результаті розподілу майна в 90-х вдвічі менша, ніж у ЕАПЦ: 31 проти 60.  Проте 85% віруючих естонців відносять себе саме до ЕПЦ Московського патріархату. Це переважно російськомовне населення Естонії.

19. До українців естонці ставляться дуже привітно і з розумінням. Цікаво, що за розміром допомоги Україні на душу населення Естонія займає перше місце в Європі.

20. Естонці завжди готові допомогти. Вони не надто відкриті у щоденному спілкуванні і щоб подружитись з естонцем, потрібен час. Але на допомогу від естонця можна чекати тут і негайно.

21. Так склалось, що естонці з прадавніх часів мешкали далеко один від одного на хуторах та різних островах. Саме тому вони так цінують особистий простір. З цієї ж причини в Естонії не прийнято тиснути один одному руки при зустрічі.

Дійсно, про Естонію можна розповідати годинами. Але краще купити квиток Київ-Таллінн та самому побачити красу середньовічних міст, вдало поєднану з сучасними архітектурними формами. А також вдихнути морське повітря Балтики, щире і правдиве, як сама Естонія.

А закінчити хотілось би словами з анотації до виставки естонської художниці Камілле Саабре:

«Яблуко, як естонець. Кожне зі своїм обличчям. Кожне окремо від інших. Тут невеличкий недолік, там подряпина. Пляма на одній щоці і дефект на інший. Пошарпане вітрами часів, але живуче. Вперте. Розпирає ароматом. Справжнє. Не лаковане іноземне. Грубувате, не стандартне, насилу проходить контроль якості. Пахне будинком. Наповнене спогадами. Яблуко, воно як естонець. Не надто представницьке. Простакувате. Пересічне. Але наскрізь своє. Живуче».

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

28
0

Поділитися з друзями:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: