Сьогодні, 19 грудня, церква вшановує пам’ять святителя Миколая Чудотворця.
СКІЛЬКИ РАЗІВ НА РІК ЦЕРКВА ВШАНОВУЄ ПАМ’ЯТЬ СВЯТИТЕЛЯ
Варто сказати, що cвятителю Миколаю в православному церковному календарі присвячене не одне свято.
19 грудня по новому стилю згадується день смерті святого.
11 серпня – його народження. У народі ці два свята називали Микола Зимовий і Микола Осінній.
22 травня віруючі згадують перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських в Барі, яке відбулося в 1087 році. На Русі цей день називали Миколай Весняний, або Миколай Літній.
Всі ці свята неперехідні, тобто дати їх фіксовані.
ПРО ЖИТТЯ СВЯТОГО
Миколай Чудотворець народився в 270 році в містечку Патари, яке розташовувалось в області Лікії в Малій Азії і було грецькою колонією. Батьки майбутнього архієпископа були дуже заможними людьми, але при цьому вірили в Христа і активно допомагали бідним.
Святитель з дитинства повністю присвятив себе вірі, багато часу проводив в храмі. Коли став дорослішим, став читцем, а потім і священиком у церкві, де настоятелем служив його дядько, єпископ Микола Патарський.
Після смерті батьків Миколай Чудотворець роздав всю свою спадщину бідним і продовжив церковне служіння. У роки, коли ставлення римських імператорів до християн стало більш терпимим, але гоніння все одно тривали, він зійшов на єпископський престол в Мірі. Зараз це містечко називається Демре, воно розташоване в провінції Анталія в Туреччині.
Нового архієпископа дуже полюбили люди: він був добрим, лагідним, справедливим, чуйним – жодне прохання до нього не залишалось без відповіді. При цьому Миколай запам’ятався сучасникам як непримиренний борець з язичництвом – руйнував ідолів і капища, і захисник християнства – викривав єретиків.
Ще за життя святитель прославився багатьма чудесами. Спас місто Міра від страшного голоду – своєю гарячою молитвою до Христа. Молився і тим допомагав потопаючим морякам на суднах, виводив з ув’язнення в тюрмах неправедно засуджених.
Миколай Угодник дожив до глибокої старості і помер приблизно в 345-351 роках – точна дата невідома.
ПРО САНТА КЛАУСА ТА ЧОМУ У ЦЕЙ ДЕНЬ ПРИЙНЯТО ДАРУВАТИ ПОДАРУНКИ
У західному християнстві образ святителя Миколая Чудотворця поєднався з образом фольклорного персонажа – «різдвяного діда» – і трансформувався в Санта-Клауса (Santa Claus в перекладі з англ. – святий Миколай (сейнт Ніколас)).
Біля витоків традиції дарувати подарунки від імені Санта-Клауса – історія про диво, яке здійснив Миколай Угодник. Як розповідає життя святителя, він врятував від гріха сім’ю бідного чоловіка, який жив в Патарах.
У бідняка було три чарівних дочки, але потреба змусила його задумати страшне – він хотів відправити дівчат торгувати собою, настільки бідною була родина. Місцевий архієпископ, а їм якраз служив Миколай Чудотворець, отримав одкровення від Господа про те, що в розпачі задумав зробити його парафіянин. І вирішив врятувати сім’ю, але таємно від усіх.
Одного разу вночі він зав’язав у вузлик золоті монети, які дісталися йому в спадок від батьків, і кинув мішок біднякові у віконце. Батько дочок виявив дар тільки вранці і подумав, що це сам Христос послав йому подарунок. На ці кошти він видав заміж за хорошу людину свою старшу дочку.
Святитель Миколай зрадів, що його допомога принесла добрий плід, і так само, потайки, закинув другий мішечок з золотом у вікно бідному. На ці кошти той зіграв весілля середньої дочки.
Біднякові не терпілося дізнатися, хто ж його благодійник. Він не спав ночами і чекав, чи не прийде той, щоб допомогти третій дочці? Святитель Миколай не змусив себе довго чекати. Почувши дзвін вузлика з монетами, бідняк наздогнав архієпископа і впізнав у ньому святителя. Упав до його ніг і гаряче дякував йому за те, що той уберіг сім’ю від страшного гріха.
Переклад з сайту «Фома в Україні»