kotly kamyanets
16 Листопада, 2016 | 3493

«Золоті котли»: що це таке і з чим його їсти

«Золоті котли» та «золоті котельні» – це журналістське кліше з’явилось в інформаційному просторі навесні цього року. Мова йде про сумнівну схему, за якою Кам’янець-Подільський орендував 6 твердопаливних котлів та суміжне обладнання у фірм, які значно завищили ціну оренди  по відношенню до собівартості.

Якщо ж журналісти та громадські активісти стикались із вищевказаним словосполученням доволі часто, то значна частина пересічних кам’янчан та юзерів соцмереж інколи навіть до кінця не розуміли «що це», «де це», «це добре чи погано» та «що робити і хто в цьому винен».

Спробуємо розібратись в цій ситуації в хронологічному порядку.

img_4102

5 грудня 2014 року

«У Кам’янці-Подільському відбулось грандіозне відкриття першої в Україні котельні, яка працює на твердих видах палива», – сурмили у багатьох регіональних та всеукраїнських ЗМІ. Наближення України до енергетичної незалежності та скорочення обсягів споживання російського газу – це були головні меседжі, які звучали із вуст чиновників різного масштабу.

Щоправда, тоді ніхто не озвучував, на яких умовах в Кам’янці зв’явились твердопаливні котли. Звучала лише назва «інвестора» – ТОВ «Універсальна девелоперська група».

Загалом у місті відкрили три котельні, де встановлено 6 нових котлів. Як згодом з’ясувалось, всі вони належать київському інвестору, місто лише орендувало обладнання.

gordiychuk

Липень 2015 року

«Універсальна девелоперська група» раптом вирішує прикрити амбітний проект і продає своє обладнання місцевому приватному підприємству «Статус-2013».

Серпень 2015 року

Виконком дає дозвіл комунальному підприємству «Міськтепловоденергія» на укладання договорів оренди котлів та котельного обладнання терміном до п’яти років. Далі, зрозуміло, оголошення переговорної процедури закупівлі.

«Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» – відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи», – йшлося в обґрунтуванні.

25 вересня 2015 року

КП «Міськтепловоденергія» підписує зі «Статусом» договір оренди котлів та обладнання, який мав діяти до 21 серпня 2020 року. Договір підписаний, котли працюють, інформаційного ажіотажу немає, офіційні повідомлення відсутні.

img_4111

Головні дійові особи

Сергій Чернявський – директор та кінцевий бенефіціар (вигодоотримувач) ПП «Статус-2013».  Для більшості кам’янчан Сергій Євгенович до цієї історії був більш відомий як директор центрального ринку, член виконавчого комітету, помічник народного депутата Володимира Мельниченка. Ще один бенефіціар підприємства – вінницький адвокат Оксана Часник, екс-помічник Мельниченка.

Юридична адреса «Статуса» – вул. Васильєва, 1, кв. 132. За цією ж адресою приписані ще декілька підприємств, пов’язаних із Сергієм Чернявським – ПП «Фортеця плюс» (міська газета), ПП «Едельвейс Поділля», ТзОВ ТРК «Кам’янець-Подільський».

cherniavsliy

Фото – kampod.at.ua

Тепер мова цифр

Для того, щоб не обтяжувати читача зайвою інформацією ми просто зрівняємо вартість котлів станом на той період та вартість оренди за 5 років.

Два котли КВР – 400 СТС (котельня розташовується по вулиці Івана Франка, 30) коштували 296 тисяч 400 гривень. Оренда – 735 тисяч.

2 котли КВР 1000 СТС (Матросова, 17) – ринкова вартість складала 536 тисяч гривень, за 5 років оренди місто мало заплатити 1 мільйон 350 тисяч.

Два котли «Ретра 4М» (вул. Пушкінська, 29). Вартість – 699,6 тис. грн., оренда – 2,5 млн. Щоправда, ціна оренди ще включає комплект обладнання, вартість якого не вдалось дізнатись із відкритих джерел.

Питання, чому твердопаливні котли назвали «золотими»  – done.

 

Вперше ця інформацію була оприлюднена автором на хмельницькому інтернет-виданні «Незалежний громадський портал» в травні 2015 року.

Крига скресла, панове присяжні засідателі

31 травня 2016 року. Вперше після тривалого публічного обговорення ситуацію прокоментував міський голова Михайло Сімашкевич:

«По котлах роглядається питання, щоб їх викупити для «Міськтепловоденергії». Нам не вигідно їх брати( в оренду, – авт.) в одного чоловіка, чи в однієї фірми, яка хотіла ставити свої умови. Приватники є приватники, ми це чітко бачимо в газопостачанні, в електропостачанні, треба виплачувати весь час наперед. Держава є держава, а приватник ніколи не буде робити собі «в мінус», – відповів Сімашкевич на запитання депутата Олени Мазій.

img_5207

Чому не викупили раніше?

 «ПП «Статус» не пропонувало викупити це обладнання, а, якби ми не підписали із ними договір оренди, то довелось би новому власнику повернути їхні котли, а для цього довелось би розбирати котельні», – заявляв гендиректор КП «Міськтепловоденергії» Валерій Гордійчук.

В обґрунтуванні переговорної процедури також звучали подібні тези: непідписання договору – зірваний опалювальний сезон, що поставить під загрозу здоров’я та життя громадян, припинення централізованого теплопостачання в лікувальних закладах міста, руйнування системи теплозабезпечення та соціальна напруга в місті.

lyst

23 серпня 2016 року

Сергій Чернявський направляє лист міському голові, генеральному директору КП «Міськтепловоденергія» та депутатському корпусу.

  • Вжити заходів щодо припинення протиправного використання КП «Міськтепловоденергія» котлів, що знаходяться у власності ПП «Статус 2013» для підігріву води в міжопалювальний період .
  • Достроково розірвати договори оренди котлів.
  • Повернути «Статусу» належні йому на праві власності котли, здійснивши їх відключення від міських опалювальних мереж та мереж постачання гарячої води і відповідний демонтаж і консервування.

Альтернатива – викупити котли за 2 мільйони 481тисячу 691 гривню. Відповідь необхідно було надіслати до 20 вересня.

В коментарі НГП Михайло Сімашкевич заявив: «Після того, як на сесії міськради депутат Олена Мазій запитала, чи планується забрати із приватних рук котельню, я направив лист «Статусу» з проханням повідомити про можливість реалізації котлів. Зрештою вони надали цю відповідь. Проте, вони почали нас шантажувати?! Ми подавали і будемо подавати тепло. Знайдемо управу на них, однак стосовно 2,5 мільйонів, то я категорично проти цього. Ми за такі гроші купляти котли не будемо, їх собівартість – 1 мільйон 800 тисяч гривень».

img_5213

                            18 жовтня 2016 року

Депутати Кам’янець-Подільської міської ради надали згоду на викуп котлів та обладнання та визначили розпорядником коштів Департамент економіки та розвитку інфраструктури. Частина депутатів наполягала на зменшенні вартості, однак керівництво «Статусу» не йшло на поступки.

                            15 листопада 2016 року

Очевидно, перемовини дали якийсь результат: «Статус-2013» вирішив «скинути» 100 тисяч. Багато це чи мало? Ймовірно,  для депутатів це невеличка «перемога». В кулуарах вони зізнаються, що ситуація зайшла в глухий кут.

«В нас не було особливих варіантів. Ми мусили викупити котли, адже «на носі» опалювальний сезон. Це стало вигідно всім: місту потрібне це обладнання, а Чернявський явно хоче менше уваги до себе. 100 тисяч знижки? Всі пішли на компроміс», – повідомив по завершенню сесії один із депутатів.

Висновок: тільки публічність, тільки хардкор! 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Як ви оцінюєте дану подію?

11
23

Поділитися в соціальних мережах:

реклама

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: